ПАМ ЯТКИ АРХІТЕКТУРИ

1

 

Окрім чудових рівнинних і гірських природних ландшафтів, значна частина яких збереглася у первозданному вигляді, Івано-Франківщина приваблює туристів численними пам'ятками культури і архітектури. На території області під охорону держави взято три з половиною тисячі пам'яток історії та архітектури. На державному обліку в Івано-Франківській області знаходиться 869 пам'яток історії та 142 — монументального мистецтва, 1440 — археології. 24 пам'ятки занесено до Державного реєстру національно-культурного надбання, зокрема могила композитора Д. Січинського, фольклориста М. Бучинського (м. Івано-Франківськ), актора М. Бенцаля (м. Коломия), будинок, в якому перебував І. Франко (с. Криворівня Верховинського району) та ряд інших.
Містобудівна спадщина Західної України — явище унікальне. Міста цього регіону формувалися і розвивалися в складних політичних і соціально-економічних умовах, внаслідок чого їх просторово-планувальні структури є складні сполучення містобудівних принципів і архітектурних стилів різних епох. Традиції одного періоду доповнювались принципами наступної епохи, архітектурні ансамблі характеризувались сумішшю стилів і прийомів. Малюнок вуличної мережі і структура міських просторів нагадують середньовічні міста Чехії та Польщі, а в забудові переважають сецесійні та еклектичні будівлі.
В цілому на території області нараховується 27 історичних міст. Перелік їх затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року № 878. Найважливішими з них є міста, що згадуються в давньоруських літописах. Серед них Тисмениця (1143 рік), Снятин (1158 рік), Городенка (1195 рік), Тлумач (1213 рік), Коломия (1240 рік).
Середньовічні фортифікаційні споруди на Прикарпатті збереглися лише частково. Рештки давніх укріплень є у місті Галич — Галицька фортеця (XIV ст.), в Городенківському районі — Раковецький палац (XVII ст.) та Чернелицький замок (XVII ст.), у Надвірнянському районі — Пнівська фортеця (XVI ст.), у Богородчанському районі — Скит Манявський (XVII ст.).
Івано-Франківськ
Катедральний собор Святого воскресіння. Колишній костьол єзуїтів, 1763 р. — майдан Шептицького, 22. У стилі бароко. Реставрований в 1988 р. Належить Українській греко-католицькій церкві.
Колишній єзуїтський колегіум, 1742 р. — майдан Шептицького, 21
Колишній вірменський костьол, 1762 р. — вул. Вірменська, 6. Зразок зрілого бароко. Належить Українській Автокефальній Православній церкві.
Міська ратуша, 1695 р. — пл. Ринок 4а. Має хрестоподібний вигляд, відбудована в 1929 — 1932 рр. Тут розміщений краєзнавчий музей.
Колишня реальна школа, 1872 р. — вул. Незалежності, 17
Колишній єзуїтський костьол, 1895 р. — вул. Грюндвальдська, 3
Комплекс колишнього замку Потоцьких, 1682 р. — вул. Шпитальна, 1
Пивоварний завод, 1767 р. — вул. Новгородська, 49
Пивоварний завод (солодовий цех), 1767 р. — вул. Новгородська, 28
Житловий будинок, 1737 р. — вул. Галицька, 14
Богородчанський район
На території району, поблизу с. Маняви, знаходиться пам'ятка архітектури XVII ст. — Манявський скит, — заснований у 1606 р. Й. Княгиницьким, вихованцем Афонського монастиря. Скит мав до 200 ченців і десятки підпорядкованих монастирів у Галичині, на Буковині та у Молдавії. В 1748 році Скит від Константинополя одержав ставропігію, тобто став самоврядувальним і незалежним. У 1612 р. споруджена Хрестовоздвиженська церква. Припускається, що у Скиті похований гетьман України І. Виговський. Скит Манявський — аскетичний чоловічий монастир східного обряду (український Афон), визначний осередок духовності, культури і мистецтва України. Це святе місце з цілющою джерельною водою у мальовничому карпатському міжгір'ї з оздоровлюючим мікрокліматом. Зараз це відреставрований ансамбль кам'яних і дерев'яних споруд, обгороджених високою кам'яною стіною з вежами і бійницями — вдалий синтез гірського рельєфу і фортифікаційних забудов. Саме тут було створено шедевр українського сакрального живопису Богородчанський іконостатс, виконаний 1698 — 1705 рр. Йовом Кондзелевичем. Відстань від Івано-Франківська — 60 км.
Галицький район
Національний заповідник «Давній Галич» створений з метою збереження пам'яток історії і культури Галича, на заповідних територіях, які охоплюють майже 80 кв. км земель давнього Галича та його околиць. Під охороною знаходиться ряд пам'яток загальнодержавного та світового значення, фундаменти 14 літописних церков XII-XIII ст., понад 200 пам'яток археології, 18 природоохоронних об'єктів, органічно пов'язаних з пам'ятками історії і архітектури.
м. Галич — Церкви Різдва Христового XIII — XV ст., замок XIV — XVII ст. (руїни)
с. Крилос — Залишки княжого Галича у XI — XIII ст., Успенський собор 1157 р. (фундамент), Іллінська церква XII ст. (руїни), княжа криниця XII ст., Успенська церква XVI ст., каплиця XV ст.
с. Шевченкове — Перлина галицької архітектури школи XII ст. церква Св. Пантелеймона
селище Більшівці — костьол Кармелітів XVII ст. з монастирським комплексом.
Городенківський район
Костьол непорочного зачаття Діви Марії (костел Бернардинів) з келіями, 1760 р. — м. Городенка, вул.Володимира Великого, 1
Церква Успення Пресвятої Богородиці — 1763 р. — м.Городенка, вул.Т.Шевченка, 70
Замок ХVІІ ст. (руїни) — с. Чернелиця
Домініканський костьол 1661 р. — с. Чернелиця
Замкова вежа 1658 р. — с. Раковець
Долинський район
На теренах Долинщини налічується 164 пам'ятки історії та культури, з них історії — 90, архітектури — 51, археології — 8, мистецтва — 15. Гошівський монастир та 30 церков, які діють в районі належать до пам'яток сакрального мистецтва.
Гошівський монастир отців Василіян і церква Преображення Господнього на Ясній Горі у с. Гошеві заснований у 1570 році. Є місцем паломництва християн з різних країн світу, які йдуть сюди, щоб помолитися чудотворній іконі Божої Матері.
Церква Успення Пресвятої Богородиці у с. Пациків, 1686 р.
Калуський район
Церква св.Михаїла Архистратига, 1903 — 1913 р.р., м. Калуш, майдан Шептицького
Церква Григорія Богослова, м. Калуш, пр.Л.Українки
Церква Стрітеня Господнього, 1899 р. Підгірка, м. Калуш
Церква св.о.Миколая, 1888 р., Хотінь, м. Калуш
Церква св. ап.Андрія, 1792 р., Загір'я, м. Калуш
Костьол св.Валентина, 1844 — 1899 рр., вул. Шевченка, 8
Церква св.Івана Хрестителя, 1892 р., с. Верхня
Церква Різдва Христового, 1889 р., с. Вістова
Церква Пр.Богородиці, 1602 р., с-ще Войнилів
Церква Покрови Пречистої Діви Марії, 1887 р., с. Голинь
Церква Різдва Христового, 1831 р., с. Грабівка
Церква Воздвиження Чесного Хреста, 1880 р., с. Негівці.
Коломийський район
У селищах та селах району є 54 споруди, які цінні своїм стилем, способом будівництва. Найдавніші з них:
Костел бернардинів, келія монастиря, надбрамна дзвіниця, датовані XVIII ст., у с.Гвіздець;
Церква св.Михайла 1794 р., с.Велика Кам'янка;
Церква Вознесіння Господнього та дзвіниця, 1780 р. с.Струпків;
Церква св. Юрія та дзвіниця, 1752 р., с.Баб'янка;
Школа-дяківка, 18 ст., с.Печеніжин;
Костел-пам'ятка готичної архітектури, 1905 р., с.Отинія;
У м. Коломия унікальною пам'яткою дерев'яної архітектури є Благовіщенська церква, збудована в 1587 р., ратуша та магістрат 1877 р., церква св. Михаїла Архистратига і дзвіниця 1855 р.
Косівський район
Церква Різдва св.Івана Хрестителя, 1912 р., м. Косів — пам'ятка гуцульської церковної архітектури.
Васильївська церква та дзвіниця, 1895 р., м. Косів — пам'ятка гуцульської дерев'яної архітектури.
Церкви Петра і Павла та св. Трійці у с. Космачі.
Церква Успенія Пр.Богородиці, 1623 р., с. Пістинь, споруджена на урвищі правого берега р. Пістиньки. Біля церкви старовинні кам'яні хрести поч. XVIII ст.
Надвірнянський район
У Надвірнянщини є 146 пам'яток різних епох — від часів кам'яної доби до пам'ятників, споруджених у наші дні. Є також пам'ятки археології — від часів палеоліту до Київської Русі. В околицях Добротова, Делятина, Верхнього Майдану, Заріччя, Ланчина знаходяться сліди стоянок і поселень кам'яної доби і бронзи. В околицях Волосова, Цуцилова, Камінної і Переросля — могильники, відомі як Карпатські кургани ( III — IV ст.). Поблизу Надвірної — цінна пам'ятка Стародавньої Русі XII — XIII ст. — Городище. Особливий інтерес викликають 21 пам'ятка архітектури, які на території району включені до реєстру пам'яток.
Залишки Пнівського замку, (с. Пнів), який у 1676 р. витримав довготривалу облогу турецько-татарських загонів. Це цінна і цікава пам'ятка оборонної архітектури XVI-XVII ст.;
Вісімнадцять церков, XVIII-XIX ст.
Церква Успіння Пресвятої Богородиці у с. Гвізд, обидві церкви Білих Ослав, храм у Делятині, церкви у Бистриці та Назавизові, а також Пнівський замок відносяться до архітектурних пам'яток державного значення.
Рогатинський район
Церква Різдва Пресвятої Богородиці ХІІІ — XIV ст. — одна з найдавніших культових споруд, що майже повністю збереглася з часів Галицького князівства. Споруда являє собою тридільний традиційний храм з двома опорами — стовпами і готичним нервюрним склепінням. Коштами церковного братства споруджено іконостас у 1642 р., реставрований і відновлений у 1961 р. Належить до Української Греко-Католицької Церкви.
Костьол Св. Йосифа (Миколи). 1666 р. Поруч з костьолом споруджено пам'ятник Адаму Міцкевичу. Належить римо-католицькій громаді.
Церква Святого Духа. 1598 р. Церква являє собою тридільний храм, стіни якого викладені з гладко оброблених масивних дубових брусів. Разом з дзвіницею церква має спільний гонтовий дах, який закінчується ліхтариком. Інтер'єр церкви прикрашає декоративно оздоблений іконостас, створений на кошти Рогатинського братства в 1650 р. З 1983 р. церква Святого Духа є філіалом Івано-Франківського музею древньої архітектури і живопису.
Церква Святого Миколая. 1729 р. Церква дерев'яна, тризубна, складена із брусів квадратного перерізу, кінці зрубів ступінчасто виступають за площину бокових стін і підсилюють їх конструкцію.
Церква Святого Юра. 1876 р. Побудована на народні пожертвування. Іконостас виготовлено на замовлення церковного братства. Належить до Української Православної Церкви.
Пам'ятник Роксолані (Насті Лісовській), дружині турецького султана Сулеймана Пишного (поч. 16 ст.) на центральній площі м. Рогатина.
Рожнятівський район
Рештки старовинного городища ІХ — Х ст. ур. Зачище біля с. Нижній Струтин.
Монастир студитів в урочищі Лужки (за 6 км. від с. Осмолода). Розташований на місці колишньої святої обителі.
Снятинський район
Ратуша, 1891 — 1909 рр. м. Снятин, вул. Шевченка, 70;
Вознесенська церква, 1838 р., м. Снятин, вул.Кобринських,29
Церква Пресвятої Трійці, XVIII ст., м. Снятин
Вірменська церква, XVIII ст., м. Снятин, вул. Коснятина, 74
Костел Пресвятої Діви Марії, 1760 р., м. Снятин, вул. Коснятина;
Будинок М.Черемшини, середина ХІХ ст., м. Снятин, вул. Шевченка, 101;
Церква Різдва Христового, 1828 р., с. Балинці;
Церква Успення Пречистої Богородиці, 1844 р., с. Белелуя;
Церква св.Михаїла Архістратига, 1828 р., с. Борщів;
Церква Успення Пресвятої Богородиці, 1865 р., с. Ганьківці;
Житловий будинок В.Стефаника, ХІХ ст., с. Русів;
Церква Введення Пресвятої Богородиці, ХІХ ст., с. Прутівка;
Церква Собору Пресвятої Богородиці, 1868 р., с. Горішнє Залуччя;
Родинне поховання Василя Стефаника у с. Русів.
Тлумацький район
Окрасою та духовним осередком в м. Тлумачі є Церква Преображення Господнього, збудована громадою Української Автокефальної Православної Церкви в 1993 році, освячена Митрополитом Галицьким Андреєм. А також греко-католицький храм — церква Пресвятої Трійці, освячений 24 серпня 2000 року, який гордиться історичною і сакральною реліквією минулого — статуєю Фатімської Божої Матері, привезеної з м. Фатіми у 1933 р. 13-го числа щомісяця, біля цієї статуї Божої Матері відправляється молебень до Богоматері за єднання усіх народів.
с. Одаїв. Поблизу села археологами виявлено залишки житла доби трипільської культури (IV — III тис. до Різдва Христового).
У місті є архітектурні пам'ятки:
пам'ятник « Борцям за волю України»,
колишня польська гімназія, відкрита в 1910 році, яка діє і сьогодні і надає учням якісну повну середню освіту;
пам'ятник скасування панщини в 1848 р.,
братська могила в міському парку радянських воїнів, полеглих у 1944 р.,
пам'ятний знак І. Макухові.
В районі збереглися сліди криївки вояків УПА в ур. «Біля дуба» Будзинівської сільської ради та велетенський «Дуб Богдана Хмельницького» на хуторі Думка.
Яремчанська міська рада
На Яремчанщині збереглися церкви 16-20 століть, збудовані у традиційних формах гуцульської школи. Для цієї школи характерні хрещаті одноверхі, іноді три- та п¢ятиверхі дерев'яні церкви. При всьому розмаїтті рішень ці церкви мають спільні стильові ознаки, які й утворили самобутню школу народного церковного будівництва Гуцульщини.
Церква Різдва Богородиці знаходиться в центрі Ворохти. Церква була збудована у 1615 році в с. Яблуниця, а у Ворохту була перенесена у 1780 році. У 1980 році найстарішу церкву цієї місцевості було відреставровано.
Михайлівська церква побудована у 17ст. у с. Дора. В інтер'єрі церкви на стінах присутні орнаментальні розписи 20ст.
Троїцька церква у селі Микуличин побудована у 1868 році. Шедевром мистецтва є іконостас та розписи на стінах. В Микуличині також є 22 придорожні каплиці , одна з яких видовбана в камені.
Дмитрівська церква і дзвіниця у селі Татарів побудовані у 18ст. Вона одна з найстаріших, які збереглися по сьогоднішній день. Поруч знаходиться цвинтар, оскільки гуцули хоронили померлих близько до церкви.
Церква Святого Пророка Іллі у селі Дора побудована на початку 20ст. Вона належить до монастиря монахів Судитського уставу. З 1937 року життя монастиря було призупинено, і тільки за роки незалежності України монастир почав функціонувати.
Церква Введення в храм Пречистої Діви Марії у селі Паляниця була побудована у 1912 році, заснована князем Йоаном Ліхтенштайном.
Великі кам¢яні мости в долині Пруту. В 1981 році австрійським урядом було прийнято рішення про будівництво залізниці Станіслав-Вороненко, яка мала бути частиною транскарпатської залізниці Станіслав-Мармарош-Сигед, що проходила через Карпати тунелем довжиною 1316 м біля с .Вороненко. Були побудовані чотири склепінчастих кам'яних мости через річку Прут біля Яремче, Ямни і два біля Ворохти. Під час Другої Світової війни найбільші мости через Прут біля Яремче і біля Ямни були зруйновані. На їхньому місці сьогодні побудовано металеві мости з високими бетонними опорами. Два великі кам'яні мости біля Ворохти збереглися до наших часів.