То ж подивімося навкруги не звертаючи уваги на сьогодення , а заглянемо у минуле . Як там , хто і який він там ? Марне сподіватися на те , що той хто раз увійшовши в " РАЙ " і вкусивши того забороненого плода ( переступивши закон ) тепер буде з вами відвертим і щирим . " Райське яблуко" , як той наркотик , вже не відпускає .Хочеться ще і ще . І байдуже , що буде потім . Головне зараз і тут . Результат любою ціню , навіть сотнями а то й тисячами смертей . Зради - буденність , образи - мізерність - це найменші з тих зол на які вони здатні заради того щоб хочь ще раз вкусити . Зрадивши раз , зрадять і в подальшому . Змій вже живе в них . І вони повнісью і всіціло раби його . Навіть невеличкі клерки і ті ,маючи леда якусь можливість ,не втримуються і морально падають . Кожен має свою мрію і кожен втілює її в міру свого вседозволенного .Навіть ціною плюндрування довіри своїх побратимів . Є друга категорія , яка мріє туди попасти . Які у них наміри ? Вони і самі не можуть нічого гарантувати . Бо вони ще не там . Вони ще не брали його в руки , невідчували його принад і спокус . То ж , як можна сказати ,-ні , не спробувавши . Це темні особистості . Хоча і в цих обставинах вони вже пішли на угоду . Бо для того щоб туди попасти простому громадянину у той " Рай " ,то недосяжно . Величезні кошти вкладаются в кожного , хто хоче туди і це вже робить його залежним на майбутнє . То ж його майбутнє вже не таке світле і прозоре . З ними , як з вмираючими , можна прийти попрощатися . В останнє подивитися ще в світлі і не затуманені очі і відчути , як затамувала подих їх душа , чи то від радості , чи то від страху . І третя категорія - ті ,які вже були там і можливо ще там . Але якось не склалося у них. Ні статків ,ні маєтків. Надміру провокаційні обставини не зломили їх поглядів . Вони тримали "Райське яблуко" в руках , відчували його непоборну силу . Але . Мабуть чи то з остраху , чи з душевно-моральних причин , вони встояли . Не вкусили . Так , таким можна позаздрити , по доброму позаздрити . Бо мати в руках те , чого кожна людина на землі прагне і відмовитися ? Обравши шлях чесний і важкий , вони заслуговують нашої уваги . Він буде працювати і далі , як і всі ми з вами . Головне , помітити їх , не пропустити . Їм потрібна наша підтримка і співпраця . І ми відповідальні за подальшу , не тільки його , але й нашу з вами долю . Зробивши вибір ,- обирайте . Але памятайте , що від цього не тільки ваше подальше життя може змінитися , але й близьких вам людей .

Преамбула Цей Статут розроблений на дотримання конституційного ладу у місті Коломия, як об’єднаної територіальної громади всіх його адміністративно- територіальних районів -і визначає основи життєдіяльності територіальної громади міста та засади здійснення нею місцевого самоврядування.

РОЗДІЛ І

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Правова основа Статуту

1. Статут територіальної громади м. Коломия(далі Статут) є основним нормативно-правовим актом територіальної громади, прийнятим відповідно до Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, Європейської хартії місцевого самоврядування, ратифікованої Законом України від 15.07.97 № 452/97-ВР, інших законів України.

2. Статут є основним нормативно-правовим актом територіальної громади міста і має вищу юридичну силу стосовно інших актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування. 3. Предметом відання Статуту є основні інструменти здійснення місцевого самоврядування територіальною громадою містаКоломия.

         РОЗДІЛ II МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ

Стаття 2. Система місцевого самоврядування:

1. Первинним суб’єктом місцевого самоврядування і основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада міста (ст.6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон), ст. 140 -143 Конституціï Украïни, ст. 3-6 Європейськоï хартіï місцевого самоврядування, ст. 169, 173 Цивільного кодексу Украïни).

2. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо (через загальні збори громадян та (чи) громадських представників, чиï повноваження підтверджені протоколом, референдум громадян), так і через створений нею в якості засновника представницький орган місцевого самоврядування (міську раду та її виконавчий комітет) (ст. 140, 143 Конституції України).

3. Загальні збори чи референдум проводяться за ініціативою не менше 5% жителів громади, що підтверджено документально, голови громади, голови представницького органу громади - міськоï ради, рішенням представницького органу громади, комітету громадських представників. 4. Через громадського представника рішення громадських слухань мають бути опубліковані для ознайомлення громади. Таке рішення за умови отримання підтримки 5% членів громади в обов'язковому порядку розглядається загальними зборами громади (чи ïï представницьким органом, якщо це питання стосується сфери делегованих повноважень) у будь-який визначений статутом спосіб.

                                      РОЗДІЛ III

СКЛАД ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ МІСТА ТА ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА ЙОГО ЧЛЕНІВ НА УЧАСТЬ У МІСЦЕВОМУ САМОВРЯДУВАННІ

Стаття 1. Склад територіальної громади міста Територіальну громаду міста (далі – територіальну громаду) складають жителі, які постійно чи тимчасово проживають на його території і не визнані судом недієздатними. Членом територіальної громади також може бути кожний громадянин України, який має на території громади нерухоме майно, спадкоємці майна жителів, які проживають чи проживали на території громади.

Стаття 2. Загальні збори громадян 1. Загальні збори громади міста – це збори членів територіальної громади (в будь-якій з визначених статутом формі) в особі громадських представників, уповноважених протокольно членами громади вирішувати наперед визначені питання місцевого значення (відповідно до статті 8 Закону та статті 12 Положення “Про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні”).

Стаття 3. При розгляді і вирішенні питань збори керуються Конституцією України і законами України, а також цим Статутом.

 Стаття 4.Мережева демократія:

1. Територіальна громада м Коломия визнає рішення, прийняті шляхом електронного голосування громадян чи громадських представників із застосуванням інструментів мережевої демократії.

2. Комітети територіальноï громади  здійснюють свою діяльність із застосуванням інструментів мережевої демократії.

3. Інструменти мережевоï демократіï пропонує громаді та впроваджує інформаційний комітет територіальної громади.

4. Інформаційний комітет територіальноï громади забезпечує діяльність центрів підтримки членів громади, які не мають доступу до інтернету.

                                 РОЗДІЛ IV

ОРГАНИ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ ТА ЇХ ВЗАЄМОДІЯ

Стаття 6. Міська рада:

1. Коломийська міська рада - це представницький орган територіальноï громади, утворений територіальною громадою міста Коломия , як юридичною особою публічного права.

2. Територіальна громада міста Коломия через електронне голосування (більшістю голосів) або через загальні збори громадських представників (більшістю голосів членів громади) зберігає за собою право ветувати будь-яке рішення сесії чи виконкому міської ради, якщо вони суперечать інтересам територіальної громади м.Коломиї (ст. 2 п. 2 –Закону, ст.6 п.1 – Закону, ст.75 п.2 – Закону).

3. Територіальна громада може розпустити міську раду з використанням будь-якого механізму, передбаченого статутом, більшістю голосів в разі, якщо її діяльність буде суперечити інтересам громади.

Стаття 7. Міський голова:

1. Міський голова є головою представницького органу територіальної громади, визнається головною посадовою особою територіальноï громади, але міський голова є підзвітним, підконтрольним та відповідальним перед громадою (ст.75 п.1 Закону).

Стаття 8. Профільні комітети громадських представників:

1. До профільних комітетів громадських представників входять члени громади, затверджені загальними зборами громади у будь-який визначений статутом спосіб прийняття рішення.

2. Профільний комітет громадських представників уповноважений виносити на електронне голосування питання місцевого значення, які стосуються виконання ним доручень територіальноï громади.

3. Профільний комітет громадських представників уповноважений запрошувати в якості радників фахівців у сфері діяльності комітету. Стаття 9. Прозорість та звітність:

1. Міський голова, сесія міської ради, виконком міської ради не уповноважені приймати будь-які рішення, що стосуються життєдіяльності м.Коломия і його території без погодження з територіальною громадою, котра має статус первинного суб’єкта місцевого самоврядування. Від імені територіальноï громади вони уповноважені приймати рішення лише за спеціальним дорученням громади (Ст. 173 Цивільного кодексу Украïни).

2. Всі рішення сесії, виконкому міської ради повинні бути донесені до членів територіальної громади м.Коломия шляхом надання витягу з протоколів засідань сесії, виконкому згідно ЗУ «Про доступ до публічної інформації» та ст. 40 Конституції України.

3. Всі грошові надходження та всі грошові витрати виконкому міської ради повинні бути доступні в режимі реального часу на сайті міської ради.

4. Всі угоди по закупівлях та виконанню робіт, укладені виконкомом міської ради, повинні бути опубліковані на сайті міської ради, із зазначенням партнерів та сум.

5. Всі рішення, прийняті територіальною громадою мКоломия публікуються для ознайомлення на сайті міської ради і повідомляються голові та виконавчому комітету міської ради.

                                            РОЗДІЛ V.

          ВЛАСНІСТЬ ТЕРИТОРІАЛЬНОÏ ГРОМАДИ

Стаття 10. Майно громади. Територіальній громаді міста належить право власності на рухоме і нерухоме майно, землю, природні ресурси, доходи місцевих бюджетів, що поповнюються за рахунок оренди, продажу цього майна, землі, інші кошти, житловий, нежитловий фонд, культові споруди і будівлі, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров’я, та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об’єкти, що є у власності територіальної громади міста, а також об’єкти їï спільної власності з іншою територіальною громадою та об’єкти, що перебувають в управлінні районних та обласних рад. Об’єкти права власності громади не можуть бути вилучені у територіальної громади і передані іншим суб’єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади (ст.21 закону, ст.60 п. 1,2 закону).

РОЗДІЛ VІ

ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Реєстрація статуту чи його затвердження органом місцевого самоврядування необов’язкові. Зміни та доповнення до статуту приймаються загальними зборами громадських представників або шляхом референдуму, зокрема із застосуванням електронного голосування більшістю голосів жителів територіальної громади. Прийнято загальними зборами громади представників уповноважених.

ПРОСТО ПРО ГОЛОВНЕ

І мета так званих правителів світу - ні в якому разі не допустити цього. В їх арсеналі є безліч варіантів заміни істинного сенсу життя, яку вони нав'язують кожній людині з перших днів життя.Ми навіть не помічаємо де і коли відбулася підміна нашої свідомості на ту що робить нас рабами , але вже не з примусу ,а з нашої особистої волі .Бо ми почали мислити так як нам це нав язали . Маріонетки - раби, народжені рабами, самі народжують і виховують рабів. І мало хто готовий це усвідомити і визнати. Максимум, на що здатні далеко не всі люди, це погодитися, що населення країни або планети, це - раби. Усе, на що вони здатні - це сказати: «Ну, так ... ми раби». І все! Невже настільки сильний стадний рефлекс, невже це не хвилює просто тому, що всі раби? Нам запропонована "свобода" , при якій раби самі себе обслуговують, самі думають про те, де їм жити, чим харчуватися, самі себе захищають один від одного, і часу думати про протести у них немає, тому що їм треба задовольнити всі свої пристрасті. В руках правлячої касти потужна зброя: реклама, ЗМІ.Так, проти нас використовується дуже підступну зброю, багатьма невидиму . Ця зброя підірвала вже всі життєві цінності та пріоритети людей, навіть не підірвало, а в переважній більшості, замінило їх. І навіть ті, хто відчуває це, в основному тільки констатують, що відбувається, не знаходячи в собі сил при цьому відчутті опиратися , як мінімум, самі над собою, допомогти в цьому своїм же дітям. Обговорення, розмови, знову обговорення, знову розмови, обурення, здивування, обурення та інші подібні емоції люди видають один одному. І на цьому все закінчується, все повертаються до тієї ж вихідної точки на якій знаходиться. Чому? Всі давно зрозуміли , що інформація є основним носієм політичних та економічних настроїв суспільства і все залежить від того , як подати цю інформацію і які наслідки слід очікувати після її зливу в масмедійний простір .Можливо ми і піддамо сумніву почуте з одного джерела , але теж саме почуте і з інших джерел підкріплює установку на сприйняття .Ми не помітно для себе підмінюємо свої життєві позиції , індивідуалізм особистості на запропоновані цінності сьогодення . Людина зливає сам себе із загальною масою людей і заспокоюється цим. Вона навіть не замислюється над тим, що саме він - раб ! Адже, якщо він серйозно так подумає про себе конкретно, йому доведеться думати, аналізувати, шукати шляхи вирішення проблеми свого рабства. Але, мабуть, в сучасному суспільстві стало нудно і нецікаво думати. Або ж просто думати лінь. Ми нехочемо нести відповідальність за свої вчинки, за своє власне життя. Ми постійно звинувачуємо когось: державу, уряд, історично сформовані фактори, погоду, родичів, та кого завгодно, лише б не брати на себе відповідальність за своє життя. Чому ми воліємо бути рабами? Може тому, що так зручніше? Це легше і простіше, чим не бути рабом? Невже для того, щоб зрозуміти, що нас масово знищують, на нашій землі повинні відбуватися активні бойові дії? Невже повинні вибухати бомби, свистіти кулі над головою? Невже тільки коли починають гинути наші рідні та знайомі ми починаємо замислюватися і аналізувати події ,що призвели до фатальних наслідків . Ми - раби, ми звикли ними бути. І найжахливіше, що своє рабство ми прикриваємо якоюсь «свободою». Ми не хочемо це визнати. А якщо навіть і визнаємо, то заспокоюємо себе тим, що навколо всі такі ж раби, і живемо далі. Тим самим ми позбавляємо себе надії на визволення. Хіба існує поняття рабства, коли навколо - тільки раби ? Ми завбачливо називаємо таких же , як ми , але обіймаючих леда яку державну посаду ,- влада ! Вбийте в собі раба , вбийте свій страх . Розплющіть очі і спробуйте чітко розмежувати себе і суспільство .Будьте самим собою .самоідетинфікуйте себе не на суспільному , державному , чи навіть національному рівнях , а на самому найвищому ,- Я це - особистість , як окремий індивідум і я живу не в угоду комусь . Ви хочете сказати , що це не можливо ?!!! А ВИ СПРОБУВАЛИ ?

Мова наразі іде про масове зомбування , впливаючи на підсвідомість навіть тої категорії людей , які ніколи не палили . Ці страшні картинки оточують усіх людей звідусіль , а наша підсвідомість то є дуже чутливий орган і помимо нашої свідомості робить свої висновки . Людям з низьою самооцінкою , тим , хто легко піддається навіюванню ,є величезний ризик захворіти на зовсім не притаманні їм хвороби тільки від того , що вся ця наглядна агітація аж ніяк не сприяє оздоровленню , а навпаки підвищенню ризику захворюванності .Запитайте у лікаря про ефект плацебо .Він вам відповість про неймовірні , як позитивні , так можна сказати і про негативні можливості цього феномену людської свідомості . Усе , що ми бачимо на протязі дня відкладається в нашій підсвідомості , але ми не в змозі запам'ятати усіх подій минулого дня , а підсвідомість може , а особливо те , що бодай на долю секунди її стурбувало і в цей момент ми отримуємо установку на пошук проблеми у власному організмі . Пошук триває помимо нашої свідомості , ми навіть не здогадуємося , що вже вражені хворобою , тільки залишилося знайти найслабший орган , який захворіє .Маніпуляція з свідомістью людей провадиться повсякденно . Нам говорять , що добре , а що ні . Втираючись нам в довіру , цим самим вони відкривають собі шлях до нашого его , а отримавши доступ починаються маніпуляції з нашими поведінковими факторами . Таким чином з нас роблять зомбовану масу , якою можна керувати навіть дистанційно , за допомогою масмедіа , телебачення і різного роду наглядної агітації . Тож яким шляхом пішла медична спільнота в боротьбі з тютюнопалінням ? На перший погляд , наміри нібито і благі. Але ,хіба їм вигідно мати здорове населення планети ? При цьому втративши міліардні прибутки фармацевтичних компаній , лікарняну галузь і всю супутню вереницю обслуговуючих компаній . Але чомусь останнім часом всі дружно забули про якість цього продукту . Я ніяким чином не пропагую тютюнопаління , а навпаки застерігаю ,будьте обачні у виборі свого майбутнього . Це не на один день і те , що пишуть про те як легко позбуваються цього , теж не відповідає дійсності .Все набагато важче , як вам може це здаватися при першій спробі долучитися до ... Тенденція збільшення захворюванності на рак аж ніяк не свідчить про досконалість мір , які завзято пропагують останнім часом .Замість того щоб пропагувати культуру споживання алькольних виробів , чи то тютюну , та навіть легких наркотиків , як це вже зробили деякі країни , наші пропагандисти пішли іншим шляхом - шляхом збереження своїх бізнесових інтересів . Свого роду вовк у овечій шкурі . Троянський кінь в нашій свідомості . Вбиває людей не споживання самого виробу , а сам не якісний виріб і в деякій мірі надмірність споживання , в наслідок нашої невихованності культури споживання . Тож будьте обачні ,як при виборі своїх звичок , так і з своїми думками . І при перших симптомах тривоги за своє здорв'я не обов'язково бігти до лікаря . Перш за все потрібно навести лад з своїми думками і почисти сміття в своїй підсвідомості . Не виходить самотужки. Невстидайтеся податися по допомогу до кваліфікованого психолога . Запам'ятайте , ви не хворі , до поки не придумаєте цю хворобу самі собі , навіть помимо вашої волі .

автор -Грицьків О.М.

Майже 1 млрд. грн. потрачено , ні , сплюндровано народних , кровних наших з вами , тільки на те , щоб хтось збагатився , підсунувши непотріб , який навряд чи хтось нас з вами погодився купити собі до дому . Адже якість бачення через призму інтернет ресурсу бажала бути , на момент волевиявлення народу , набагато чіткішою і якіснішою . І це ще один факт , який доводиться констатувати , як таковий , що вже відбувся . Але ж комусь було доручено вести за цими маніпуляціями нагляд і на когось була покладена відповідальність за якість обслуговувуання даного ресурсу . Як ми бачимо , що всі дані цієї махінації засекречені на законних підставах згідно закону про вибори . Ну добре , я розумію , що до виборів , але після ... То вже можна запитати про абсурдність і якість даної махінації . Зась , бо то було зроблено з благословлення відповідальних людей при владі , яким також перш за все була з того вигода . А вони не досяжні в нашій країні на законних підставах , які самі для себе і писали . Факт ! А тепер про самих , так би мовити , винуватців усієї цієї марнотратності політичного цвинтаря . Українська політика вже давно померла , тільки самі політики відмовляються в це повірити . а тому залишилося тільки бажання використати державний ресурс у власних цілях , чим і займаються ( народні обранці ) . Та чи насправді народні ? Судячи з останніх виборів - то так ? ! Явка понад 50 % говорить саме за себе . 50% дорослого населення справді були на виборах - вони , що справді , ще досі вірять в казочки які їм розповідав політикум ? Дивно . Дорослі , а вірять . Невже так гарно розповідали ? Та ні , бо вже аж оскомина від тої брехні . Одні і тіж гасла , одні і тіж обіцянки , з одної пятирічки в другу , одні і тіж висуванці , а віз і нині там . Що основне нам обіцяють , так це жорстоку боротьбу і кожен на свій лад . А може досить тої боротьби ? За що , чи то пак , за кого боротися ? І чому власне потрібно боротися ? Ви зверніть увагу - нічого крім боротьби і ніякого позитиву в майбутньому . То 50% населення зробили свій вибір . Психологічна паталогія чи то до казочок , чи то до руйнування . Кому , що більше подобається - вибирайте . Половина населення України хвора і то хвора досить серйозно . Люди ідуть на барикади , готові бити одне одному по фізіономії і все заради чого ? Запитайте себе , на що ви здатні заради когось з політичного бомонду ? Якщо ви і досі готові сліпо слідувати їх лозунгам - ви ідейний сліпець і духовний раб і на самостійність просто не здатні . Скільки раз народ вводили в оману , скільки раз обіцяли і не виконували і ви ще досі вірите їм на слово ? Тоді ви двічі сліпець , або ж зовсім не поважаєте себе . Політикум самонаділив себе монопольними повноваженнями створивши клуб міліонерів при владі , тим самим унеможлививши прихід простого громадянина до вирішення даржавних справ . Але , як ми не хочемо,чи то бачити , чи то зрозуміти , що країною давно керують не політичні і не ідеологічні поняття . На тлі прихованого безробіття, крихітних пенсій, божевільної армії чиновників і законодавчого органу, який обговорює що завгодно, крім , як наситити Україну грошима, розумієш, що державна машина в тому вигляді, в якому вона є не що інше , як політичний і законотворчий цвинтар . Раціональність політики давно себе знищила запродавшись фінансовим магнатам в угоду власної користолюбності і перетворилася на хлопчика , який прислуговує товстосумам , лобіюючи їх забаганки з цілью збагачення за державний кошт в той час , як народ доведений до зубожіння . Держава сьогодні - машина, яка нерозумно перерозподіляє чиновниками зібрані гроші, як тисячі бар'єрів, які заважають вести вільну економічну діяльність, і як інструмент для наживи одних на шкоду іншим. І не має значення, якими політичними силами призначаються чиновники .Всі , хто зараз в парламенті і всі , хто займають ті чи інші посади, є співучасниками грабежу власного народу. Не помірно роздута державна машина стала обузою для народу , як основного джерела фінансової стабільності країни . А чи насправді потрібно 450 депів в парламенті . А чи не досить від кожної області по представнику у Верховнній раді ? Тоді було б з кого конкретно спитати за пророблену роботу в країні загалом і в кожній області в окремості . А зараз - так собі , колгосп з головою ,яка не спроможна вплинути на реальний стан , а депи - пянички і прогульники . Чи робився колись моніторинг якості і доцільності всіх цих багаточисленних державних інституцій ? Ні . А тільки навпаки , створюввалися нові , щоб пристроїти на роботу кума , свата , брата . Сімейні династії при владі стали простим явищем , хоча закон чітко забороняє дану практику . А хто з владних мужів у нас його виконує ? Подвійність стандартів законів дозволяє чинити будь- яке беззаконня . Основною проблемою в України є тотальна корумпованості державного механізму, небажанні керівництва держави впродовж більше ніж 20-ти років Незалежної України реально займатися державними справами та чітко дотримуватися законності на всіх рівнях: від соціального працівника до Президента, від рядового міліціонера до міністра внутрішніх справ і до найбільшого роботодавця. Коли буде і для влади діяти Закон, тоді народ матиме підстави довіряти такій владі і саме тоді можна розпочати суспільний діалог та справді говорити про втілення принципів народовладдя, які записані в Конституції України. Абсурдність неврегульованої законотворчості теперішньої влади призведе до масштабного колапсу усіх державних галузей ,а як наслідок і падіння самої держави . Чи в змозі хтось реально зарадити в даній ситуації ? Патовість ситуації полягає в тому , що ні одна гілка влади не в змозі в рамках конституційно - правового поля , без порушення такового , зробити жодного кроку . Перекреслені всі норми главенства закону і конституції , як основних чинників регуляторної правової політики в державі . Влада унеможливлює будьякий вплив зі сторони народу в свою адресу . А це вже антиконституційно . Пора повернути народовладдя в державі . Інакшого виходу немає . Пора нагадати , що не народ для влади , а влада для народу !!! Досить боятися брати на себе відповідальність за власну ініціативу і власну думку . Коли сусід позичить у вас грошей і потім їх не віддає то ви обов'язково будете щемити його . То чи не пора так само запитати з державних чиновників і владних структур де ваші гроші , де ваш добробут , який наперебій обіцяли ( народні обранці ) . Де ? Сила наша в єдності , але не біля якогось політичного гасла . Народної єдності , народної конституції та народовладдя – ось наша сила і благополуччя . Читати також - СІЛЬСЬКІ ГРОМАДИ ПОЛІТИКА ДЕРЖАВНІСТЬ ТА НАЦІЯ автор - Грицьків О.М.

Це сталося тому, що народні депутати і Президент забули, що вони наймити і народ «Роботодавець» наймає їх на роботу, що їх вибирають для того щоб вони робили достойне життя для народу, а не для себе і своїх родичів. Народні депутати та Президент забули, що їх передвиборні обіцянки стають наказами народу, якщо він обрав їх народними депутатами, а голос виборця є політичний товар і за нього треба платити робочими місцями з достойною зарплатою. Ми всі бачимо, що «верхи» б'ються за владу, що б ближче бути до державного «корита». Тому, хто б не прийшов до влади - чи коаліція, чи опозиція, вони будуть заважати працювати один одному. Хоча і ті і другі народні і обіцяли зробити життя людей кращим. Так чому ж вони не допомагають один одному виконувати свої передвиборні обіцянки, а тільки заважають? Але разом забирають у народу його гроші. До життя народу депутатам і Президенту діла не має, бо їх державна діяльність не контролюється народом України і вони не відповідають перед ним за невиконання передвиборних обіцянок і свою недержавну діяльність, забувають народ одразу ж, як отримали мандат народного депутата або кресло Президента. Постає питання - доки вони, без відповідальності за свої дії, будуть нас дурити обіцянками, тримати нас в злиденності, а самі ставати міліонерами та мільярдерами? Доки ми будемо «бидлом», «козлами», «біомасою», як кажуть деякі політики? Але всіх переплюнув перший Президент України Л.Кравчук. Коли журналістка спитала його: «Москви вже не має, так хто ж тепер над Вами?» Л.Кравчук, підвівши оченята вгору, пальчиком показав на небо й сказав: «Тільки Бог». Ось чому він не тільки не виконав обіцяні народу п»ять «Д» ( добробут, демократія і т.д.), а приєднав до них шосте «Д», зробивши нас «Д»урачками. Думаємо, що коментувати тут нема чого, а як висновок - ми ніщо для влади. Тому так погано і живемо. Виходить, що в Україні нема іншого шляху, як Українському народу самому взяти керування і контроль над владою, тобто ввести в країні юридичну відповідальність влади, Верховенство Права і зробити в Україні Господарем ЗАКОН для всіх! Тому виникла ідея підписання юридичних Договорів народними депутатами і Президентом з представниками народу, як механізм введення юридичної відповідальності влади в Україні. Немає у народу України другого мирного шляху, крім виборів, щоб подолати політичний безлад й безпросвітний «дерибан» влади в Україні ! ВСТУП Громадяни, кожен із вас, влаштовуючись на роботу, укладає з підприємством, або з фірмою – Договір, чи Контракт де «Работодавець» висовує свої умови праці до робітника (наймита). Так само, наймаючись на роботу, кандидати в народні депутати, Президенти повинні підписати Народний Всеукраїнський юридичний Договір з Українським народом - единим джерелом влади («Работодавцем»). В цьому Договорі головним чинником являються НАКАЗИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ. Це не просто політичні обіцянки, це Накази Українського народу, який є Головним Господарем і Роботодавцем в цій державі. Ці НАКАЗИ повинні бути виконані і оскарженню не підлягають.! Ідея відповідальності влади перед Українським народом за невиконання передвиборних обіцянок давно турбує виборців. На сьогодняшній день в країні не має важелів щоб притягнути можновладців до відповідальності. Тому, единим виходом (мирним) із цієї ситуації , в якій опинилися громадяни і влада, є введення юридичної відповідальності влади шляхом підписвання двухстороннього юридичного Договору. В якому одна із сторін, це Український народ «Работодавець» (як єдине джерело влади), та друга сторона - політичні партії, блоки « Виконавець». Підписавши ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ Трудовий юридичний Договір з депутатами і персональний з Президентом, народ, вибравши їх до влади, реально стає дієвим Народним Контролем до влади. Тепер Український народ сам вирішує свою долю і майбутнє своїх дітей і онуків, розподіляє свої зароблені кошти, планує розвиток країни, контролює діяльність влади, має можливість відкликати зрадників-депутатів і недбалого Президента. Оце буде справжня Демократія, бо більшої демократії в усьому світі не має і не може бути! Громадяни! Не треба буде більше походів, акцій, Майданів, щоб відкликати депутата, парламент і Президента - потрібно тільки подання на них до Суду . Ось що дає юридично оформлений Договір! Уважно переглянте історію людства і Ви замітете, що завжди перемагав народ і завжди віддавав свою владу особистостям (князькам, царям, президентам, генсекам і т.д.). Ці можновладці зразу ж забували народ і робили краще життя для себе. Настав час зрозуміти, що народ повинен брати владу у свої руки. Своє життя і своїх близьких карщім треба робити самім! Щоб народу взяти владу в свої руки, ми пропонуємо проект Народного Всеукраїнського юридичного Договору, віддавши якому перевагу на виборах, ми зробимо насправді демократичну державу з щасливим майбутнім! Якщо партії і блоки не підпишуть цей Договір, то зрозуміло, що вони йдуть до влади знову грабувати і знищувати Україну. Тому виникає питання до виборців: - Навіщо Ви їх знову обираєте? ЛЮБИЙ НАРОД, читаючи пункти-накази Договору, пропонуйте Ваші ідеї. Пам'ятайте, що тільки щастя всього народу, всієї країни забезпечить благополуччя кожного з нас. Слава Україні! ПРОЕКТ НАРОДНИЙ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ТРУДОВИЙ ЮРИДИЧНИЙ ДОГОВІР _______м. Київ місце укладення договору «__»_________200_ р. Український народ, як носій суверенітету і єдине джерело влади в Україні (далі «Роботодавець»), в особі представників від виборців, громадських об'єднань (згідно статуту) _______________________________ _________________________________________________________________________________ (повна назва організації) в особі____________________________________________________________________________ (прізвище, ім'я , по-батькові) та іменований «Роботодавець» з одного боку, та Партія, блок делеговані з'їздом (згідно статуту), в особі кандидатів в народні депутати України для підписання Народного Всеукраїнського Трудового юридичного Договору (далі Договір ), _______________________________________________________________________, (повна назва партії, політичного блоку) , а в разі їх обрання народними депутатами України іменовані далі «Виконавець» (прізвище ім'я , по-батькові) з другої сторони, разом іменовані сторони - «Роботодавець» та «Виконавець», уклали цей Народний Всеукраїнський Трудовий юридичний Договір про таке: 1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ 2. «Роботодавець» наймає на роботу «Виконавця» після підписання ними цього Договору, для виконання наказів народу-виборців, _____________________________________________________________________________ ( Назва партії, політичного блоку) Юридичні терміни: «Роботодавець» - Український народ, уповноважений ним орган – громадські об'єднання, виборці, представники виборців, партій та інші; «Виконавець» - народні депутати України. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Даний Договір є правовим актом у відповідності до якого народ України безпосередньо здійснює своє невід»ємне право керувати державою, контролює та впливає на роботу «Виконавця» (народних депутатів Верховної Ради). Підписуючи даний Договір, «Виконавець» зобов'язується чітко виконувати накази «Роботодавця» згідно умов цього Договору. Це означає, що єдиним носієм суверенітету і джерелом влади в Україні визнається «Роботодавець», який шляхом виборів обирає єдиний у державі законодавчий орган – Верховну Раду України. «Виконавець» підзвітний «Роботодавцю» у межах, встановлених цим Договором та додатком до Договору , який регулює трудові і соціально – економічні відносини між обома сторонами. Цей договір укладено для: 1.Введення юридичної відповідальності «Виконавця» (народних депутатів України) за невиконання наказів «Работодавця» (Українського народу). 2. Контролю «Работодавця» за діями «Виконравця». 3. Відзиву «Виконавців» (народних депутатів) при невиконанні умов цього Договору (тобто наказів народу). 4.. Чіткого визначення прав та обов'язків обох сторін. 5.Регулювання та удосконалення умов праці, винагород за висококваліфіковану продуктивну та якісну працю. 6. Забезпечення ділових взаємовідносин між «Роботодавцем» та «Виконавцем». При цьому сторони підтверджують обов'язковість виконання умов цього Договору і реальність забезпечення прийнятих на себе зобов'язань. Жодна зі сторін, що підписала цей Договір, не може в односторонньому порядку припинити виконання його положень. За умовами цього Договору «Виконавець» забезпечує економічне зростання держави своєю законотворчою роботою та приймає закони, на основі яких забезпечується неухильне зростання рівня життя українського народу та зростання економіки України. У випадку невиконання або перешкоді виконанню «Виконавцем» будь-якого пункту-наказу Договору, «Виконавець» рішенням суду складає мандат на користь кандидата/кандидатів у народні депутати наступного за списком партії, блоку ( пункт 8.3 додатку цього Договору). 2.ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН 2.1. « Виконавець» - своєю законотворчою роботою, делегованою йому « Роботодавцем» як носієм влади: - формує Кабінет Міністрів і призначає Прем»єра Міністрів; - здійснює контроль за роботою Кабінету Міністрів України; - розглядає й приймає рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету міністрів України. - один раз на рік заслуховує звіт Кабінету Міністрів та Президента про їх роботу. 2.2. « Виконавець» забезпечує: - складання та затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього; - контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання та оприлюднюють через ЗМІ. - виконання всіх пунктів-наказів « Роботодавця» згідно з умовами цього Договору. 2.3. «Виконавець» у своїй діяльності повинен пам»ятати, що «Работодавець» (Український народ) найняв його на законотворчу роботу для забезпечення добробуту народу України і підняття економіки України. 2.4. «Работодавець» створює Слідчу Комісію за дотриманням «Виконавцем» виконання наказів цього Договору. Комісія створюється із представників опозиції, громадських організацій, народних депутатів України і повинна звітувати раз на місяць перед Верховною Радою, Українським народом про хід виконання наказів Доовору. Результати виконання по тому чи іншому пункту наказу Народного Всеукраїнського юридичного Договору (п.п.8.1-8.36).оприлюднюются в ЗМІ. У разі невиконання «Виконавцем» умов цього Договору, який вони підписали, «Виконавець» відповідає за свої дії або бездіяльність, згідно умов цього Договору (п.8.3), отримає заборону назавжди балотуватися в народні депутати України. Їх місце займають ті народні депутати України, які йшли за ними по списку партії і приєдналася до цього Договору. 2.5. «Виконавець» має право і зобов'язаний: - користуватися правами, наданими їм цим Договором; - для виконання пунктів Договору, видавати, змінювати Закони та інші правові акти, давати розпорядження обов'язкові для виконання всіма гілками влади в України; - силовим структурам України в особі СБУ, МВД, прокуратуи, ДПІ створити спеціальні підрозділи (відділи) щодо подолання протидії місцевої влади виконанню умов цього Договору. 2.6. «Роботодавець» має право і зобов'язується: - допомогати «Виконавцю» при його звернені до нього - приймати участь у складанні програми розвитку основних напрямків України, створювати комісії, наглядові ради та інші форми безпосередньої демократії: - здійснювати контроль за виконанням « Виконавцем» (народними депутатами України і парламентом) пунктів-наказів Договору, своєчасно подавати позов до Суду у випадку порушень умов цього Договору « Виконавцем». 2.7. «Роботодавець», делегує та зобов'язує « Виконавцю» такі повноваження: - свою роботу по виконанню умов цього Договору узгоджувати з роботою Президента і Кабінетом Міністрів. - ініціювати імпічмент Президенту більшістю голосів у парламенті в разі бездіяльності або протидії Президентом виконанню наказів Українського народу, передбачених умовами цього Договору (пункт № 2 Договору); - 2.8. У випадку, якщо «Виконавець» (народні депутати України), що не підписали цей Договір, створюють умови для того щоб будь яким чином паралізувати роботу Парламенту для виконання умов цього Договору, «Работодавець» (Український народ), як джерело влади, надає право «Виконавцю» продовжувати роботу парламентською більшостю. Ввести в парламент нових «Виконавців»- ( народних депутатів) із числа тієї партії, блока, які підписали з «Работодавцем» Українським народом цей Договір й дають письмово згоду виконувати умови цього Договору. Розробити Закон про відклик народних депутатів ВР, які перешкоджають роботі парламенту. 3. УМОВИ МАТЕРІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ « ВИКОНАВЦЯ» - (НАРОДНОГО ДЕПУТАТА УКРАЇНИ) 3.1. За сумлінне виконання обов'язків, передбачених цим Договором, « Виконавцю» (народному депутату України) нараховується заробітна плата: а) щомісячний посадовий оклад у розмірі десяти прожиткових мінімумів; б) надбавки щомісячно за інтенсивність праці та особливий характер роботи один прожитковий мінімум; в) за виконання наказу виборців в строк виплачується п»ять прожиткових мінімумів; г) премії в кінці року в розмірі п»яти посадових окладів; д) винагорода за підсумками роботи за рік, за умов виконання цього Договору - п»ять прожиткових мінімумів; 3.2. Народним депутатам України надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів. Оплата відпустки та матеріальна допомога тільки депутату на оздоровлення не повинна бути більше десяти прожиткових мінімумів. 3.3. Пенсії депутатів всіх рівнів та скликань нарахувати на загальних підставах, від заробітної платні по основному місцю роботи. Причьому, пенсія не повінна бути більше восьми прожиткових мінімумів. 4. ВИРІШЕННЯ СПОРІВ СТОРІН 4.1. Спірні відносини при виконанні Договору вирішуються між сторонами у робочому порядку. Для цього створюється двостороння комісія та її робоча група. Сторони проводять взаємні консультації з спірного питання. 5. ВНЕСЕННЯ ЗМІН І ДОПОВНЕНЬ ДО ДОГОВОРУ ТА ЙОГО ПРИПИНЕННЯ 5.1. Ніяких підстав припинення дії Договору, при ретельному його виконанні, бути не може. Доповнення та зміни до Договору під час його дії можуть бути внесені за погодженням «Роботодавця» у робочому порядку. 5.2. « Виконавець» (народний/народні депутат/ти) може бути звільнений у судовому порядку за умов невиконання пункту Договору або голосування депутатом/депутатами проти одного з пунктів цього Договору. Депутат/депутати можуть бути звільнені в разі тяжкої хвороби та інвалідності, які перешкоджають виконанню умов цього Договору, або смерті 5.3. «Виконавець» (народний депутат/депутати), який підписав з народом цей Договір і за своєю ініціативою припине виконання пунктів-наказів цього Договору до закінчення терміну його дії, у судовому порядку складає/ють свої мандати. 6. ТЕРМІН ДІЇ ТА ІНШІ УМОВИ ДОГОВОРУ 6.1. Цей Договір діє з "___________"200__ р. до " _____________" 200___ р. 6.2. Особливі умови: юридична відповідальність « Виконавця» ( народного/их депутатів України,), прозорість у державній діяльності народних депутатів України, (звіти раз у півроку). Політична партія, блок, як учасники виборів в Верховну Раду в особі представника партії, блоку підписує, юридично оформляє і зобов»язується обов»язково виконувати умови цього Договору. 7. АДРЕСА СТОРІН ТА ІНШІ ВІДОМОСТІ 7.1. Відомості про партію: Повна назва партії/блоку «Виконавець» __________________________________________________________________ Адреса офісу________________________________________________________ _____________________________________________________________________ Службовий телефон______________________________________________ 7.2 Відомості про представника народу «Роботодавця» Повна назва_______________________________________________________ ___________________________________________________________ Адреса_______________________________________________________ ______________________________________________________________ Службовий телефон _________________________________________________ __________________________________________________________________ 7.3. Цей Договір укладено у двох аудентично і юридично оформлених примірниках, вони зберігаються в громадської організації та партії, які підписали цей Договір з «Работодавцем» (Українським народом ) згідно умов цього Договору. Примірники з мокрою печаткою і ксерокопії мають однакову юридичну силу. Контролюючи організації, представники від виборців можуть мати ксерокопії. 8. ДОДАТОК Додатки до цього Договору є невід'ємними частинами цього Договору, та мають однакову юридичну силу. Нижче наведені накази «Роботодавця» (Українського народу ) в Всеукраїнському Народному юридичному Договорі. Пункти-накази Додатка до Договору (п.п.8.1 - 8.36.) витікають із того, що влада в Україні належить виключно Українському народові ( «Работодавцю) і його волевиявлення на виборах, має беззаперечно виконуватися всіма гілками влади в Україні і оскарженню не підлягає. Пункти-накази народу представлені в додатку до Договору. Додатки, зміни та доповнення до цього Договору погоджуються з авторами до підписання Договору. Порушення авторського права переслідується по закону. НАКАЗИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ, ЯКІ ЗОБОВ'ЯЗАНІ ВИКОНАТИ «ВИКОНАВЕЦЬ» (НАРОДНІ ДЕПУТАТИ УКРАЇНИ) 8.1. Для виконання наказів Українського народу, що містяться у Народному Всеукраїнському Трудовому юридичному Договорі ( далі Договір), народні депутати України партій, чи блоків, які підписали цей Договір («Виконавець»), зобов'язані парламентською більшістю на першому ж засіданні Верховної Ради затвердити Договір як Закон. Всі пункти–накази Договору–Закону, як і закони і підзаконні акти до кожного пункту Договору, з моменту затвердження його Верховною Радою, набувають сили Основоного Закону і підлягають ретельному виконанню всіма інституціями, структурами і підрозділами України, і оскарженню не підлягають. На першому ж засіданні Верховної Ради « Виконавець», який підписав Договір, депутатською більшістю приймає Закон про підписання Договорів з народом Президентом, народними кандидатами України, народними депутатами обласних, міських, районних, селищних, сільських рад України . 8.2. На з»їзді фахівців права з широким залученням громадськості розробити та прийняти новий Закон « Про вибори народних суддів» в якому повинно бути чітко і зрозуміло вказано механізми обрання суддів, права, обов'язки, та кримінальна їх відповідальність за порушення законів України, відміна життєвого призначення судді. Суддів обирають мешканці району чи міста один раз в чотири роки по мажоритарній системі. Вибрані судді на обласній конференції, вибирають обласний суд, а обласні суди, зібравшись в Києві, вибирають Верховний Суд. Категорично забороняється суддям вступати в різні політичні партії, блоки та об'єднання. Внести зміни в Кримінальний Кодекс України. Забезпечити незалежність та самостійність суддів, створивши Судову палату з люстрації та переатестації всіх суддів, виключно з перевіркою на відповідність їхніх доходів та витрат наданим деклараціям. 8.3. Будь-які інструкції, підзаконні та нормативно-правові акти, що реально погіршують або змінюють суть наказів (пунктів) цього ДОГОВОРУ, вважати недійсними і такими, що оскарженню не підлягають, оскільки це накази «Работодавця» (Українського народу) – єдиного джерела влади в Україні. У випадку, коли Президент накладає «вето» на закони стосовно виконанню пунктів-наказів цього Договору. «Работодавець» (Український народ), як носій влади в державі, надає право підписувати ці закони голові Верховної Ради через 5 діб після повернення Закону з секретаріату Президента. .8.4. У випадку невиконання «Виконавцем» будь-якого пункту Договору друга сторона - «Работодавець» звертається до Суду. Рішенням Суду згідно умов цього Договору, депутат/депутати складає/складають мандат(и) на користь кандидата у народні депутати наступного за списком партії чи блоку («Виконавець»). Термін виконання Дається при розробці Договору 8.5. Підтримати ініціативу політичних партій про скасування повної недоторканості громадян України, хто її мав і має зараз. В разі відсутності такої ініціативи з боку партій і блоків, парламентською більшістю скасувати повну недоторканість громадян України, які її мають. МВС,СБУ, Прокуратурі, ДПІ дозволяється порушувати кримінальні справи щодо народних депутатів всіх скликань, державних службовців, міністрів та Президентів без дозволу ВР України, якщо їхні дії підпадають під статті Кримінального Кодексу України. Закон в Україні єдиний для всіх. Скасувати всі Закони та нормативно–правові акти та дозволи, які передбачають пільги: народним депутатам, державним службовцям, Президентам минулих скликань та їхнім сім'ям без права відновлення;, заборонити та відмінити практику надання державних дач, автомобілів, персональної охорони, обслуговування у спеціальних закритих лікувальних закладах. « Соціальне житло» надається депутату (депутатам) тільки в тому випадку якщо іншого житла насправді у нього не має в Києві и не було. « Соціальне житло» він отримає на термін його перебування на посаді. Після складання депутатських обов'язків, народний депутат (депутати) повинен (повинні) негайно звільнити службову квартиру. Категорично забороняється відчуження «соціального житла»: приватизація, дарування, заповіт, ставити під фінансову заставу, накладати арешт та інше. Всім державним службовцям, міністрам, встановити заробітну платню в розмірі десяти прожиткових мінімумів. 8.6. Скасувати Закон «Про вибори народних депутатів, прийнятого 25.03.2004 року, № 1665-IV, так як він грубо порушує ст.3, 5, 8, 21, 22, 24, 36, 38,69, 71 Конституції України. Зробити подання до Конституційного суду України про неконституційність Закону України «Про внесення змін до Конституції України прийнятого 8 грудня 2004 року №2222-IV. Прийняти новий Закон « Про вибори народних депутатів України». В цьому Законі вибори проводяться по пропорційно – мажоритарній основі ( 50 х 50), а вибори депутатів районних, міських, селищних, сільських рад проводяться на мажоритарній основі (із заключенням Договорів з народом). Повернути українським громадянам права, та гарантувати на законодавчому рівні прямої участі у виборах без посередництва партій та блоків, запровадити систему відкритих партійних списків. Вибори до Верховної Ради відбуватися через 4 роки, а вразі необхідності – достроково.Обмежити перебування депутата в парламенті двома сстроками. Відмінити повернення грошей партіям після виборів, які пройшли в парламент, а направити гроші у бюджет України. Надати право громадськім об'єднанням сприяти формуванню і вираженню політичної волі громадян та безпосередньо брати участь у виборах і рекомендаціях кандидатів в народні депутати України.. Вибори голів міст Києва і Севастополя - один термін на чотири роки. Розробити та прийняти новий «Виборчий Кодекс України» - як єдиний шлях до стабілізації українського виборчого законодавства. 8.7. На час виборчої кампанії кандидати, які балотуються у народні депутати всіх рівнів, звільняються з роботи після офіційного оприлюднення через ЗМІ ( Урядовий кур'єр, Голос України) Указу Президента України «Про вибори народних депутатів України». При неодноразовому балотуванні на посаду народного депутата України кандидати в народні депутати власноручно заповнюють декларацію « Про майно, прибутки та витрати». В якій вони зобов'язані вказувати свої прибутки та витрати своїх сімей та родичів за період 1991- на дату виборів включно, взявши відповідну інформацію в компетентних органах (МВС, СБУ, Прокуратурі, налоговій інспекйії, ДПА). Центральна виборча комісія зобов'язана звернутися до вище вказаних установ з дорученням щодо перевірки відомостей, зазначених у декларації « Про майно, прибутки та витрати» кандидата в депутати, його сімей, та родичів. Біографії й декларації про доходи та витрати кожного депутата та їх сімей й родичів повинні бути оприлюднені в ЗМІ, а так же обов»язково в газетах Урядовий кур'єр і Голос України. 8.8. Розробити та прийняти новий Закон « Про парламентську Республику Україна», в якому повинно бути вказано на недопустимість преговорів один на один жодного можновладця, державного службовця, включая і перших осіб держави, з закордонними держслужбовцями без присутності трьох і більше журналістів. Обов»язкове оприлюднення стенограм їх розмов в ЗМІ. 8.9. Розробити та прийняти новий Закон «Про боротьбу з корупцією» та на цій основі створити Національне антикорупційне бюро ( завданням якого боротьба з різними видами корупції). Прирівняти Корупцію до Державної зради. Розробити та прийняти Закон « Про люстрацію влади в Україні». Розробити механізми та провести дієву люстрацію всіх державних службовців всіх гілок влади, в тому числі Президентів, народних депутатів, міністрів. Запровадити обов'язкове декларування доходів та витрат не тільки державних службовців, а й членів їхніх сімей - родичів та всіх осіб, хто розпоряджається їхнім майном. Відмінити умовні строки та амністію для засуджених за корупційними статтями. 8.10. Ініціювати скасування Закону «Про Автономну Республіку Крим , так як стаття 2 Конституції України визначає, що за формою державного устрою Україна є унітарною державою, тобто державою, у складі якої не має і не може бути якихось територіальних утворень, що мають ознаки державності. Суверенітет України поширюється на всю її територію. На основі вище вказаного, повернутися до 1954 року, коли на законних підставах було встановлено статус Кримської області як української території, та адміністративно-територіальної одиниці. Тому треба скасувати Закон «Про АРК.» а замість нього впровадити, та надати статус _ області, як це було в 1954р. 8.11. Розробити та ухвалити новий Закон « Про громадянство», та Закон « Про підданство». Повернути в паспорті та в свідоцтві про народження графу « національність». Розробити та ухвалити Закон « Про заборону легальної міграції в Україні». Верховній Раді України прийняти відповідні проекти Законів України: «Народна Конституція України», «Про Права Громадянина України», 8.12. При складанні річного бюджету України головним необхідним обов'язком « Виконавця» ( народних депутатів України) є, перш за все, виділити кошти на соціальні потреби. Заробітна платня не повинна бути нижче шести прожиткових мінімумів. Скасувати Постанови Кабінету Міністрів від 30 червня 2005р. № 510 « Про оплату праці керівних працівників державних органів» підписаною прем'єр–міністром Ю.В.Тимошенко. Скасувати Закон « Про пенсії державним службовцям». Пенсії Всім громадянам України нараховуються на загальних підставах і для всіх громадян пенсія не повинна бути вище восьми прожиткових рівнів. Громадянам України пенсійного віку до призначеної пенсії за стаж за основним місцем роботи (згідно чинного законодавства) додатково сплачувати п»ять прожиткових мінімумів. Розробити та прийняти новий Закон «Про оплату праці в Україні в ринковій економіці». Внести в цей Закон статтю – по часову заробітну плату 15-20 грн. Встановити стипендії студентам 40 – 50% у місяць від заробітної платні, як встановлено у цьому пункті ( в залежності від успішності). Залишити пенсійний вік в Україні для чоловіків -60 років, для жінок -55 років. 8.13. Ухвалити законодавчі рішення, які у сукупності сформують цілісний соціальний пакет щодо захисту інтересів молоді: від навчання та отримання першого робочого місця до надання доступного житла і всебічної державної підтримки молодим сім'ям. Запровадити вищу освіту в Україні 80 % безкоштовно, за контрактом - 20%, розробити відповідні документи. Розробити та впровадити в життя з державною гарантією підтримку громадянам України яким сорок і більше років включаючи можливість безкоштовної професійної переорієнтації, прозору систему формування пенсійного забезпечення, приділення особливої уваги працевлаштуванню безробітних людей перед пенсійного віку; розробити систему державної опіки для кожної самотньої літньої людини. Забезпечити реальну соціально–професійну і трудову реабілітацію інвалідів I, II,III груп. Переглянути Закон по цьому питанню. 8.14 Матерям із дітьми до п'яти років включно щомісяця виплачувати по чотирі прожиткових мінімумів. Дітям до п'яти років всі ліки виписуються безкоштовні. Створити та відкрити Фонд майбутнього, з якого на персональний рахунок кожного новонародженого громадянина України покласти 25.000 гривень. Надані кошти з відсотками (15%) покласти до повноліття. Після набуття повноліття – 18 років дитина може на свій розсуд розпоряджатися цими коштами. Збільшити грошову допомогу батькам при народженні першої дитини -15.000грн; другої -25.000грн; третьої і наступної – по 50.000грн. Надати кожній молодій сім'ї безвідсотковий кредит на житло. За умовами народження першої дитини погашення 25% кредиту; другої – 50%, третьої –повне погашення кредиту. Розробити державну цільову програму «По захисту дітей в Україні». Всім правоохоронним підрозділам, МВС,СБУ взяти під особистий контроль всі сім'ї які паразитують, знущаються з дітей. Категорично заборонити дорослим використовувати дітей при зароблянні коштів. Винних притягнути до юридичної відповідальності. Взяти під особистий контроль відповідним службам всі комп'ютерні клуби, та приміщення особливо в навчальний час, та вечірні години. За недотримання умов, вилучати ліцензії та штрафувати. 8.15. Всі спеціальні медичні заклади які були закріплені за депутатами, відкрити і перевести їх у режим обслуговування інвалідів, Чорнобильців, ветеранів-інтернаціоналістів, учасників бойових дій ВВВ. Всі народні депутати всіх скликань, державні службовці всіх гілок влади, міністри, закріплюються до районних поліклінік за місцем проживання. Народні депутати, міністри, державні службовці які отримали тимчасово «соціальне житло» закріпити до районних поліклінік. Категорично заборонити народним депутатам, державним службовцям, міністрам, родичам та членам їх сімей лікуватися за кордоном за бюджетні кошти. Порушення цих вимог переслідується юридичною відповідальністю з поверненням державі витрачених коштів на лікування за кордоном.. Збільшити диференційовано фінансування районних лікарень в залежності від контингенту. Цільовим призначенням забезпечити їх сучасним обладнанням та медикаментами. У великих містах і на кожну область зробити центри, які обладнані сучасним устаткуванням і ліками, для лікування тяжких і дуже тяжких хвороб. До повного запровадження в Україні страхової медицини зробити безкоштовним 80% медичного обслуговування, залишивши платним 20%. Операції та ліки до, підчас, та після операційного періоду повинні бути безкоштовними. Розробити механізм страхової медицини з залученням до цього відповідних фахівців. 8.16..Розробити та прийняти Закон « Про визнання боргу держави України перед громадянами України» що склався внаслідок незаконного перерозподілу державної власності з 1991 – 2007рік. Зобов'язати Верховну Раду прийняти цей закон та надати Кабінету Міністрів для його виконання. Президенту України, як Гаранту Конституції України , взяти під особистий контроль виконання цього закону. Рекструктурізувати ці борги з відшкодуванням громадянам України. Розробити державну цільову соціальну програму « По захисту українських громадян, які постраждали від шахрайської політики починаючи 1991 – 2007 років від всіх гілок влади та компенсувати громадянам України матеріальні та моральні збитки, ( а винних притягнути до кримінальної відповідальності з конфіскацією їхнього майна). Справи розглядаються в кожному конкретному випадку. Створити Комітет та слідчу комісію по розслідуванню цих злочинів в який повинні увійти представники потерпілої сторони. 8.17. Зобов'язати Кабінет Міністрів і Верховну Раду України повертати диференційовано грошові заощадження населенню України по 10% - 25% щорічно кожному вкладнику, розробивши річну програму погашення у зв'язку з віком вкладника ( до 65 років по 10% на рік, 66 – 70 років по 20%, 71 рік і більше по 25%). Зробити перерахунок відсотків по депозитних вкладах фізичних осіб відкритих до 1991 року. Нові відсотки по яких здійснюється перерахунок повинні відповідати рівню інфляції, гіперінфляції, що мала місце в Україні з 1991 -2007 років. 8.18. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу є об'єктами права власності Українського народу і повинна бути повернута державі. Земля в Україні це національне надбання багатьох поколінь Українського народу та стратегічна незалежність держави, і не може бути товаром. Відмінити ст.81,82,83,90,127,128,129,130,132,134,135,136,137,139,150,151 Земельного Кодексу України які суперечать Основному Закону Конституції України (ст.13, ). Розробити та прийняти новий Земельний Кодекс, який би відповідав державності України. Розробити та прийняти Закон « Про заборону продажу української землі». Ввести в Кримінальний Кодекс України нові статті «Про заборону продажу землі», та статтю « Про земельне шахрайство» - з позбавленням волі 10 -15 років для державних службовців із конфіскацією майна та забороною назавжди займати відповідні посади. Категорично заборонити відчуження українських земель шляхом: дарування, через підставних осіб, застави, переводу в інші класи, договори купівлі - продажу, здача в оренду не більше 5 років з правом пролонгації, якщо земля використовуїться за цільовим призначенням. Розробити та прийняти Закон « Про арендну плату за користування українською землею». Провести повну інвентаризацію всіх земель України, перевірити умови отриманих суб'єктами актів на землекористування, та відмінити акти на право власності. Взяти під особистий контроль, перевірку отримання земельних наділів всіх українських земель службам СБУ,МВС, громадським організаціям. Категоричн заборонити переводити сільськогосподарську землю в інші категорії та класи, та будувати на цих землях котеджі, парки, підприємства та інші споруди та використовувати в нецільовому призначенні. Заборонити категорично вирощування рапсу та інших культур, які роблять чорноземи неродючими. Винних притягнути до відповідальності за вирубку лісів, парків, алей і знищення ставків, озер, річок. Кожному громадянину України, який проживає в Україні раніше 1991 року і займається сільськім господарством, надати безкоштовно 2,0 га землі з актом землекористування та виключним правом передачі в оренду тільки Українським селянам та українським громадянам, які бажають займатися на цій землі сільським господарством. Можливо, єдиним розумним рішенням для сьогоднішнього Українського села є поетапна кооперація на основі неповного кооперативу з асоційованим членством інших власників паїв з правом дорадчого голосу. Це збереже від руйнації цілісні майнові комплекси. Кооперація дасть змогу кожному жителю села можливість бути господарем на землі, бути фінансово незалежним. Кооперація дасть змогу швидше налагодити взаєморозуміння між містом і селом, швидше провести комп"ютеризацію і інтернетизацію села. Надати селянам цільову Державну фінансову технічну підтримку, а також Державне замовлення на сільгосппродукцію. Надати безвідсоткові кредити на будівництво підприємств переробної промисловості, житла, шляхів, виготовленню і закупці необхідних добрив, біологічних засобів захисту рослин. Надати можливість українським селянам продавати свою сільгосппродукцію без посередників та за фіксованими цінами. На перехідний період скасувати всі податки з сільського виробника. У містах, та районних центрах, земля під забудову надається безкоштовно ( за домовленістю з громадою) та з умовою, що 50 відсотків квартир в цих будинках будуть безкоштовно надані українським громадянам, що стоять в черзі на квартири на «соціальне житло». Розробити механізм контролю за виділенням землі і юридичну відповідальність за шкоду заподіяну землі при її користуванні. Створити у кожній області спеціальні лабораторії з сучасним устаткуванням по перевірки землі на якість. Продаж української землі вважається державним злочином проти Незалежності України, і піддається кримінальному переслідуванню. Розробити Закон, яким всі українські землі, які були отримані незаконними шляхами, повинні бути повернуті законному власнику - державі . 8.19 .Усі енергоємні, енергосберігаючі об'єкти важкої, стратегічної та військової промисловості які забезпечують економічну і енергонезалежність України повернути в державну власність. В Конституції України дати чітке визначення, які структури належать до державного сектора, включаючи вищезгадані, а також заповідники та інше. Заборонити їхній продаж фізичним і юридичним особам. Ліквідувати монополію іноземних енергетичних компаній. По можливості відновити ядерний статус України. Відмовитись від політичних тендерних закупівель розробивши цивілізований ринковий механізм на закупівлю обладнання для державних енергетичних підприємств. Розробити державну програму про впровадження новітніх енергозберігаючіх технологій в усіх галузях народного господарства. Перейти на контрольно–теплові прилади обліку спожитих енергоносіїв. Збільшити видобуток власного газу та нафти за рахунок розроблення морських шельфів, в тому числі за кордоном. Впровадити державну програму розвитку альтернативної енергетики: дизпаливо з вугілля та ріпаку, біогаз, вітрова та сонячна електроенергія тощо. Ухвалити Закон « про стратегічні підприємства». Категорично заборонити Фонду державного майна України розпродавати національне надбання українського народу, - підприємства, заводи, фабрики та інші установи, реорганізувати фонд державного майна України і поставити за мету: реконструкцію, модернізацію, конверсію, пере спеціалізацію основних фондів держави й контролем за високоефективним використанням майна та виробництва країни, створивши відповідні Центри (Наукові, проектно – конструкторські, впровадження новітніх технологій та нової спеціалізації). Розробити та ухвалити новій Закон «Про фонд державного майна України».. Зробити Повний аналіз втрат вже від запроданого та розробити Програми виправлення становища з припиненням неефективного використання втраченого з 1991 р., або повернути у власність держави без відшкодування. Контроль покласти на МВС,СБУ, Прокуратуру та Народний Контроль. 8.20. Повернути монополію держави на торгівлю газом, нафтою та нафтопродуктами, виключивши з цього процесу посередників. Контроль покласти на СБУ,МВС, Прокуратуру, ДПІ. 8.21. Націоналізувати незаконно приватизовані заповідники, природні - охоронні зони, природні ресурси та інші об'єкти. Розробити закон про профспілки. Винних керівників профспілок які приймали участь в продажі профспілкового майна притягнути до кримінальної відповідальності з конфіскацією їхнього майна. По можливості, передати у власність територіальних громад об'єкти комунальної власності, що перебувають в обласному підпорядкуванні, а саме: водоканалів, газомереж, електромереж, теплоцентралей. 8.22 Націоналізувати виготовлення й продаж тютюнових та алкогольних виробів. Податки від надходження алкоголю та тютюну направити на соціальні потреби громадян України, та на розвиток економіки України. 8.23.Ввести диференційовані податки: з підприємств, що виробляють продукцію та збільшують багатства України та народу – 13%; не виробляють – 20%. Скасувати Закон « Про ПДВ», проаналізувати введення ПДВ та наслідки його дії. Створити незалежну слідчу комісію з залученням до неї представників громадських організацій, фахівців з економічних питань, МВС, СБУ, Прокуратури. Розробити цільову державну програму та сприяти запровадити державну допомогу громадянам країни для розвитку малого та середнього бізнесу в державі. Сприяти розвитку новітніх технологій, в зв'язку з економічною, техногенною, екологічною та оборонною доцільністю. 8.24. Створити Державний Комітет Цін України для проведення Єдиної внутрішньої і зовнішньої цінової політики України з жорстким контролем динаміки цін в державному і міждержавному та комерційному товарообміну України. Доручити Кабінету Міністрів розробити відповідне Положення про Державний Комітет Цін України з залученням фахівців, представників громадських організацій. Ринковим шляхом регулювати ріст цін в Україні. 8.25. Терміново запровадити народне Українське суспільне телебачення та радіо, які надають можливість громадянам України висловити свої проблеми і своє бачення побудови українського суспільства та відродження Українського села. Заборонити категорично показ фільмів які пропагандують насильство, жорстокість, ,нав'язування легкого життя за рахунок інших, неповагу до старшого покоління, нецензурну мову, принижують національну гідність українців, поширюють дезінформацію або проводять антиукраїнську пропаганду, розкіл суспільства. З цією метою утворити Комітет по дотриманню моральних засад, етичних норм на телебаченні, радіо з представників громадських організацій, вчителів, істориків, психологів, лікарів та інших. Винних в порушенні цих вимог, притягнути до адміністративної відповідальності, та скасувати ліцензії. 8.26 Всім політичним силам, блокам та різним гілкам влади, включаючи Президента України, категорично забороняється нав'язувати питання про мову, НАТО, вступ в Євросоюз, різні блоки та об'єднання, маніпулювати свідомістю громадян України доки ми не досягнемо рівня життя в Європі. 8.27. Категорично заборонити Україні вступати в військові блоки та військові формування інших країн. Україна повинна бути безблоковою країною. Вивести всі військові підрозділи на батьківщину з усіх країн світу. Сформувати Українську Армію та запровадити як альтернативу - контрактну службу в Збройних Силах України. Зобов'язати всі військові підрозділи інших держав, що тимчасово знаходяться на території України чітко дотримуватися Законів та Конституції України. Дислокація будь-яких іноземних військових формувань на території України не повина бути. 8.28 Провести глибокий аналіз, що до доречності утримання МНС України, котре дублює МОЗ України, Мінпраці України, Міноборони України, Цивільні Штаби, МВС, Гідромет та інших, втрачаючи та розбазарюючи мільярди гривень щорічно. Замість нього прийняти Проект утворення « Міністерства по техногенному упорядкуванню забруднених територій, ліквідації аварій та екологічних аномалій» з підпорядкуванням такому міністерству усіх забруднених територій, лісового, водного, сільського господарства й усієї промисловості у цих районах. . 8.29. Вважаючи на інтенсивний розвиток біотехнології та її згубний вплив на біосферу землі та стан здоров'я людей, категорично заборонити в Україну ввіз, вирощування, споживання та створення генетично модифікованих організмів, а також продуктів харчування з них. Скасувати раніше укладені контракти на поставку в Україну таких продуктів, відмінити закон по цьому питанню, прийнятий ВР, розробити механізм судової відповідальності за їх ввезення і розповсюдження. Контроль покласти на МВС, СБУ, пркуратуру, громадські об»єднання. 8.30. Спеціалізованим громадським організаціям по екології «Зелений Світ» надати права державної Еко-безпеки та безперешкодного доступу до всіх об'єктів та документів всіх підприємств, залізниці, пароплавства всіх форм власності і т.п). Тобто до всього, що було завезено і завозиться в Україну, для перевірки на екологічну небезпеку. Надати цим структурам фінансову, технічну і законодавчу підтримку. Всіх винних, причетних до порушень екологічного становища в Україні, притягнути до кримінальної відповідальності. Категорично заборонити використання будь–коли Чорнобильської зони для складування радіаційних відходів з інших країн та вивіз із Чорнобильської зони забруднених матеріалів, продуктів сільгоспвиробництва, та радіоактивних відходів. МВС,СБУ, Прокуратурі, ДПІ надавати беззаперечну допомогу в вирішенні національних, стратегічних, економічних завдань. 8.31. Створити Єдиний Народний Контроль України на базі громадських організацій за використанням державної власності, природними, водними ресурсами її континентальним шельфом, за корисними копалинами, контроль за цінами, збереженням і торгівлею товарами, проведенням соціальних і економічних реформ, створенням умов соціального ,економічного, оборонного і інших видів Захисту Українського народу і Держави України. Дати доручення Кабінету Міністрів України створити Комітет Народного Контролю з залученням представників громадських організацій, МВС, СБУ, Прокуратури, розробити відповідне Положення про Народний Контроль України і подати на затвердження народним депутатам України. .. 8.32.Прийняти Закон «Про детективні агенції України», та розробити нормативно-правову базу для роботи приватних детективних агенцій та окремих приватних детективів, для правової підтримки громадян України й покращення правопорядку в країні в цілому. 8.33. На 60% зменшити державне фінансування, порівняно з минулим роком, на власні господарські потреби та інші статті видатків (окрім соціальних) Верховній Раді, секретаріату Президента, Кабміну та іншим державним структурам України. Скоротити численність Кабінету Міністрів на 40 (сорок) відсотків (крім обслуговуючого персоналу).. У п'ять разів скоротити асигнування на апарат чиновників всіх рангів в Україні порівняно з минулим роком. Скоротити на 60% автопарк секретаріату Президента, Кабміну, Верховної Ради. Всі закордонні автомобілі цих господаоств замінити на автомобілі вітчизняного виробництва. Закордонні автомобілі продати на аукціоні і вилучені кошти повернути в бюджет країни. Автомобілі закордонного виробництва залишити тільки для перших осіб держави. 8.34. Українську гривню зробити конвертованою валютою. На гривні повинно бути написано - Казначейський білет, підкріплений золотим запасом. Забезпечити стабільність національної валюти України та впровадження ефективної системи приведення української гривні до статусу вільно конвертованої валюти з урахуванням досвіду Японії, США та інших розвинутих економічних країн. Заборонити продаж золота в Україні. Диверсифікувати прив'язку курсу гривні відносно інших конвертованих валют. Заборонити вільний обіг іноземних валют в Україні, так як це підриває економіку України. Категорично заборонити вивіз з України будь якими структурами: золота, платини, срібла, коштовностей, та драгоцінних металів, які дорого коштують, проаналізувати їх наявність в Україні. 8.35. При невиконанні пунктів Договору «Виконавцем» для Суду можуть бути поважні причини: стихійне лихо для всієї України, землетрус, всесвітній потоп, війна, пандемія (чума, холера ). Ніякі інші причини невиконання пунктів-наказів Договору до уваги Судом не повинні братися. 8.36. Усі силові структури повинні неухильно сприяти виконанню умов Договору у разі звернення до них Президента чи народних депутатів України. Відмова силових структур від сприяння виконанню умов цього Договору, незалежно від посади, розцінюється як кримінальний злочин. хххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххх ПРОЦЕДУРА ПІДПИСАННЯ НАРОДНОГО ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ЮРИДИЧНОГО ДОГОВОРУ Всі кандидати в народні депутати України від партії (блоку) в нотаріальній конторі ставлять свої підписи у Народному Всеукраїнському юридичному Договорі (далі - Договір) і нотаріус їх завіряє. Після цього Договір підписує від Українського народу «Роботодавець» (голови громадських організацій, виборці і т.д), від «Виконавця» Договір підписує і голова (голови) партії (чи блоку) делеговані з»їздом. Нотаріус завіряє їх підписи, ставить дату і після цього Договір набирає юридичну силу. Кандидати в народні депутати України, які підписали цей Договір, в разі обрання їх Українським народом на виборах народними депутатами України - «Виборець», зобов'язані беззаперечно виконувати умови цього Договору. Ххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххх КАНДИДАТИ В НАРОДНІ ДЕПУТАТИ УКРАЇНИ Прізвище, ім»я, адреса назва парт дата підпис по батькові 1. 2...... Представник партії, блоку («Виконавець») ____»Роботодавець»_______ ____________________________ ______________________________ _____________________________ (посада, прізвище, ім'я, по батькові ) (назва партії, блоку) _________________(підпис) __________________ (підпис) М.П. «_______»______200 р. «_______»________200 р. «Погоджено» _______________________________________________________ (орган, посада, прізвище, підпис, дата) http://politiky.net/node/235

Первісність національної ідеї, спрямованої на охорону общини, автоматично робило її главенство над усіма решта побутовими законами . Вікове вдосконалення , самими громадами , регуляторної діяльності законів поставлених на захист , як особистості , так і суспільних інтересів, приймалося на загальних зборах. Політики не існує , це надумана трактовка , як використати державний ресурс у власних цілях. Сучасність вимальовує нам дещо іншу картину в розумінні законів нашого суспільного життя . Утворене поняття політичної державності перебрало на себе главенство в державотворенні , тим самим створивши посил на утворення окремої величини у вигляді самої себе , як такової і народ , тобто нація , як інструмент , що забов'язаний підтримувати життя політичної державності , а не розвиток і процвітання нації в цілому . А це вже нагадує рабовласницький лад. Коли група людей об'єднаних під якимось політичним гаслом , створює усі умови для власного збагачення за рахунок використання державних ресурсів призводячи до зубожіння народу , в цілому нехтують главенством національної ідеї – не народ для держави , а держава для народу . А тому неоднозначність і розбіжності в поглядах різноманітних політичних партій ставлять під сумнів взагалі доцільність існування такових , якщо вони ставлять пріорітет однієї або кількох людей вище над суспільним . Не може існувати ніякої політики крім , як державної діяльності спрямованої на розвиток і служіння національної ідеї , а загалом і нації в цілому . Усі , хто шляхом призначення чи обрання опинилися на керівних посадах - є державними службовцями , призначені служінню народу , а не в угоду тимчасовим політично – фінансовим кланам . Попирання главенству закона , ставлячи керівну посаду над законом і над суспільством , нищить поняття рівності усіх громадян . Антиконституційна діяльність депутатів , антизаконна недоторканість , само призначення пільг , заробітніх плат , пенсій , забрали це право у державних інституцій призначених виконувати усі ці регуляторні функції . Ми живемо в двухярусній державі . Де верхній поверх був збудований і утримується за державний кошт тільки в угоду загарбникам нашої з вами свободи . А нам залишився , навіть не перший поверх , а підвальне приміщення . А чи знаємо ми достеменно , в яку суму державних , а значить і наших з вами , коштів обходиться утримування усіх цих само призначенців ? А ніхто вам і не відповість , бо це секрет державної ваги , як власне нещодавнє абсурдне втаємничення навіть підпису президента країни під присягою , яку він склав на вірність служіння своєму народу . Іде повне відмежування правлячої верхівки від народу . Для того щоб стати народним обранцем виявляється не досить назбирати необхідний мінімум підписів своїх виборців , а ще й потрібно мати чималу суму грошей , для того щоб можна було купити собі місце в парламенті . Продажний політикум окупував державні структури , унеможлививши прихід до влади простих громадян . У нас забрали всі конституційні права , натомість залишивши одні обов'язки . Уся абсурдність сучасності полягає в знищенні всіх етичних і моральних цінностей людства . І на останок – я не закликаю боротися , або сидіти опустивши руки , ні . У нас залишилося ще одне конституційне право – право обирати . Згуртувавшись у народні громади ми можемо ігнорувати вибори унеможлививши прихід існуючої влади , а натомість висувати своїх народних обранців . Відміна всіх попередніх законів , які були прийняті з грубими порушеннями чинного законодавства . Влада в країні повинна бути народною , а не миттєвих політичних амбіцій . Депутатом повинно бути не вигідно , ні у фінансовому , ні у якому іншому розумінні окрім , як тільки служінні своєму народу . Тільки тоді у владні структури будуть приходити справжні патріоти . Пора повернути своє право – народне право , бути повноцінним громадянином своєї держави . Гуртуймося ! Держава понад партії, нація понад класи". Симон Петлюра автор - Грицьків О. М.

На чутки, що прохідне місце у партії "Батьківщина" коштує від 2,5 до 5 млн, Черненко відповів: "Можливо. Але у" Батьківщини "прохідна частина менше, і їм же треба взяти в список вірних партійців, які пройшли через всі випробування і спокуси. До того ж, ті, у кого є гроші і хто готовий платити, просто бояться йти в "Батьківщину", - сказав він. Вхідний "квиток" в Раду коштує мінімум $ 4 млн "Підрахунки на прийдешню кампанію, якщо ми говоримо про великі міста, - від 4-5 млн до 15 млн доларів на округ (це, як правило, 150-170 тисяч виборців). Якщо ми говоримо про якийсь дальній , бідний регіон, то мінімум 1 млн доларів. Але тільки, якщо у кандидата там хороший імідж, рейтинг близько 30%, є домовленості з владою. Якщо ні - суму множимо мінімум на 3, краще на 5. Скажімо, начальник штабу кандидата в Києві попросить 50 тис. доларів на місяць, але в кращому випадку отримає 10 тис. доларів. Звичайні "робочі конячки" працюють за 6-12 тис. гривень в місяць, при цьому у всіх партіях зараз заборгованість по зарплатах 2-4 місяці. Тобто навіть ці 6000 людям не платять. До того ж зі спостерігачами, агітаторами і так далі часто взагалі не розплачуються. Є партія, у якої заборгованість перед людьми - 1,5 млн доларів. Плюс треба враховувати, що частина грошей просто вкрадуть ", - пише газета" Сегодня "з посиланням на свої джерела. Зрозуміло, заробляють і партії. Скажімо, одна малороскрученна партія, але зі зростаючим рейтингом просить від кандидата, який буде від них висуватися, 250 тис. доларів. За що? Кому і в чию кишеню осядуть ці грошики ? Виходить , що людина , яка іде на вибори з ідейних міркувань змушена заплатити хабар . А хабар – це вже кримінальна справа , чи ні ? . При цьому , ще не факт, що ти потрапляєш до парламенту. Що стосується списків, то жодна з партій поки не визначилася з ціною за місце в списку. Взагалі є інформація, що основні гравці мають намір на 70% оновити списки -потрібен приплив свіжої крові та фінансування . Більшість депутатів думає, що заплатити за місце в списку дорожче, ніж кампанія в окрузі. Але за словами політолога Вадима Карасьова, для перемоги, потрібна повна підтримка адміністративного ресурсу -. За інформацією газети «Сегодня», ціна питання буде коливатися в межах 1-20 мільйонів доларів. За 1000000 можна буде завоювати сільський округ, але за умови, що у кандидата там є рейтинг близько 30% і домовленості з владою. Якщо ні - $ 3-5 млн. Відомо, що кампанія по округу в Києві, імовірно, обійдеться не менше, ніж в 5 мільйонів. Однак, якщо на одному окрузі зійдуться кілька кандидатів, ціна підскочить до $15-20 млн . Але це дуже складно, в фандрайзинг потрібно вкласти колосальна кількість ресурсів, часу, сил, людей, емоцій, і так далі. Тому у нас політики часто йдуть куди більш простим шляхом - до бізнесменів, олігархів , і обіцяють в обмін на гроші лобіювати їх інтереси. Представники зарубіжних місій, які стежать за виборчим процесом в Україні, так у них їх буквально шок починається, коли вони розуміють, скільки тут коштують кампанії кандидатів. Тобто, ну як можна в такий порівняно бідній країні вкладати стільки у вибори? А дуже просто - в країні, в якій високий рівень корупції, ці гроші завжди можна буде отримати назад, їх примноживши. І що ми маємо ? Ми ,з вами , прості громадяни ? Обіцянки залишаються обіцянками тільки по тій причині , що після виборів наші обранці стають перед проблемою і не маленькою – як повернути свої кровні грошики назад ,та ще й ясна річ, мимоволі виникає необхідність повернути їх з процентами в свою кишеню і їм вже явно не до нас . Вибачте , але реалії насправді такі . Так , ставки надто високі для вступу в такий елітний клуб , для нас , це скажімо не реально , але питання в іншому – скажіть ,з якого такого дуру платити такі гроші ? Тільки для того щоб певним чином прислужити своїй країні ? Якось не логічно це все . Чи не простіше обмежити всіх висуванців у використанні коштів до якоїсь реальної суми , яка б була доступною навіть для середнього класу , то можливо потім ,після виборів, обранцям меншу суму довелося б повертати витрачених своїх коштів , та що там говорити – просто красти у держави , а саме у нас з вами . Ще одне реальне запитання виникає само собою – а навіщо нам така кількість депутатів ? Це ж виходить від кожного району по одному неробі ми вішаємо собі на шию . А що маємо у відповідь ? Про нас забувають вже на другий день після виборів , ми вже , як непотріб , який відслужив своє і не має ніякої цінності . Та навіть щось натякнути , про якісь там передвиборчі домовленості , згадати , як нас любили і дбали про нас . То не простіше отримувати по одному неробі від кожної області та й дешевше для країни . То і можливо в такому колгоспі і порядок навести буде легше . Давайте нарешті вчитися рахувати державні , тобто наші з вами , гроші . Адже ми вже не в силах нести витрати на цю непомірно роздуту державну машину і її причепи . Мабуть прийшов час ревізіонувати деякі аспекти в державному секторі . І мабуть що знайдеться не один заклад , який своїм існуванням приносить тільки збитки і ніякого прибутку в казні держави . То нам це потрібно ? Мабуть нікому . А ці непомірно високі пенсії , пільги , утримання і інші супутні витрати на наш з вами елітний клуб політичного бомонду – це взагалі окрема розмова і про це іншим разом , бо поговорити і обсудити є що . автор - Грицьків О. М.

Під час допиту 3 лютого 2011 року О.Дубина докладно розповів про те, як йшли переговори про формування ціни газу. "Станом на 30 грудня 2008 року було узгоджено попередню домовленість про ціну природного газу для НАК "Нафтогаз України" у 235 дол за тисячу кубометрів і про вартість транзиту у 1,8 дол за транспортування тисячі кубометрів газу на 100 км, – повідомив слідчому О.Дубина. – Зазначені умови було викладено на папері, узгоджено між юристами, фахівцями з української та російської сторони, тобто залишалося тільки їх підписати...Президент України Ющенко В.А. усно забороняв підписувати контракт на таких умовах, оскільки вважав, що ціна газу занадто велика". У той же час 31 грудня 2008 року, після телефонної розмови В.Ющенка з президентом Росії Дмитром Медвєдєвим, було названо нову ціну – 320 дол за тисячу кубометрів. "Тут уже я вважав, що ціна занадто велика, тому зібрав делегацію, і ми виїхали, не підписавши контракт", – розповів О.Дубина. Як бачите, Олег Дубина навіть був готовий підписати вельми невигідні газові угоди на 2009 рік, але плани у Путіна були зовсім інші. Тому щоби Дубина все ж таки не наважився здуру підписати ці угоди, йому після відверто несправедливої ціни в 235 доларів, яка жодним чином не відповідала меморандуму, підписаному прем'єр-міністрам України та Росії, була виставлена ще вища ціна, яку навіть він вже вважав абсурдно неприйнятною. Газові угоди Тимошенко пройшли експертизу ЄС Газові угоди України з Росією, за які була засуджена екс-прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко, до підписання пройшли експертизу Європейського співтовариства. Про це на брифінгу в Харкові повідомила депутат Європейського парламенту Ребекка Хармс. За її словами, до підписання газових угод були проведені необхідні консультації. Хармс також зазначила, що ці угоди є стандартними. На її думку, в підписаних газових угодах були передбачені найкращі на той час умови. Екс-Президент України Віктор Ющенко підтвердив, що екс-прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко у 2009 році підписувала газові угоди без затверджених урядом директив.За словами Ющенка, Тимошенко мала його директиви як Президента, а уряд формальне рішення не приймав про затвердження директив. При цьому Ющенко зауважив, що Тимошенко не виконала його директиви. «Нажаль, те, на що пішов прем’єр-міністр України, це, власне кажучи, була комбінація по суті політичних мотивів», - сказав він, додавши, що ці мотиви полягали в тому, щоб прибувши до Москви показати, що «ваші питання вирішені і у вас немає проблем».Насправді, за словами Ющенка, Україна майже на 10 років була втягнута в небачені економічні проблеми, яких економіка ще не знала. Ющенко зазначив, що необхідно зробити політичний висновок про те, «як прем’єр приймала самостійне рішення по тарифам і ціні, які аргументи навів пан Путін для того, щоб нею була прийнята така кабала».Водночас, Ющенко підкреслив, що його не цікавить кримінальна справа проти Тимошенко, але цікавить, коли ця газова угода буде денонсована.11 квітня Генеральна прокуратура України порушила кримінальну справу проти Тимошенко за фактом перевищення влади і службових повноважень під час підписання у 2009 році контрактів між Україною і Російською Федерацією на поставки та транзит газу. Слідча комісія на чолі з Інною Богословською не змогла довести факт державної зради Юлії Тимошенко. Про це сама Богословська заявила журналістам сьогодні перед засіданням Тимчасової слідчої комісії Верховної ради з розслідування обставин підписання газових угод між НАК Нафтогаз України і ВАТ Газпром на наявність ознак держзради у сфері економічної безпеки України. Як передає ЛІГАБізнесІнформ, Богословська зазначила, що у комісії недостатньо матеріалів для того, щоб кваліфікувати дії Тимошенко як державну зраду. Богословська уточнила, що, відповідно до українського законодавства, має бути доведено наявність умислу нанести шкоду економічним інтересам держави. У той же час, за її словами, комісія встановила факт приховування Тимошенко від суспільства і влади "обставин, які мали прямий вплив на її поведінку під час переговорів". За словами Богословської, визначити наявність або відсутність умислу в даному випадку повинні слідчі органи, оскільки у парламентської комісії відповідних інструментів немає. "Є ознаки, які можна кваліфікувати як державну зраду, але довести це за допомогою тих механізмів, які є у тимчасової слідчої комісії, не можна", - підсумувала вона. Грищенко заявив, що газові контракти-2009 Екс-прем'єр України Юлія Тимошенко дала дозвіл на підписання 2009 невигідної для країни газової угоди на прохання Німеччиниі урядів інших європейських країн, заявив міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко. «В 2009-му Тимошенко порушила чинний на той час закон. Вона дала дозвіл на підписання угоди з газу, яка була дуже невигідною для України, без рішення Кабінету міністрів». Тоді запитаймо , якщо газова угода була підписана з порушенням регламенту заключення міждержавних договорів , то чи дійсна ця угода ? Адже виходить , що любий державний представник одноосібно підпише любу міждержавну угоду з порушенням чинного законодавства країни і в одночас з порушенням міждержавних інструкцій то беручи до уваги заяву Прем'єр-міністра України Миколи Азарова - відзначає відсутність претензій до Росії через укладені невигідні для української сторони газові контракти. «Нам прикро, що ціна така висока. Але претензії у нас — лише до українських офіційних осіб, які підписали контракт з порушенням чинного українського законодавства та завдали колосального збитку своїй країні», — сказав він. То поясніть де логіка в вище сказанному – адже угода підписана з грубими порушеннями не є дійсною і підлягає негайному скасуванню , або ж якщо вся процедура була дотримана то на яких підставах була заведена кримінальна справа ? Про які збитки ведеться мова ? Від якої реальної ціни відштовхнулися в розрахунках про нанесення збитків ? І взагалі , чи не пора остаточно визначитися в тому , чи має дана газова угода , юридичну чинність ,чи ні . Бо якщо ні – то чому українська сторона досі не оскаржила її в європейському суді і не звинуватила Росію в свідомій фальсифікації угоди адже при підписанні паперів з російської сторони Кабінет міністрів також мав брати участь , а з української не був присутній , то й угода немає легітивності . То виявляється , що Росія нам вже досить багато заборгувала . А якщо угода насправді є чинною , то на якій підставі людина сидить у в’язниці ? Юридичний казус ,так чи інакше , доведеться комусь вирішувати от тільки хто зважиться взяти на себе таку відповідальність – уряд Януковича ? Навряд чи у них вистачить сміливості виступити проти того хто їх годує . Реальних політичних діячів на даний час в Україні на горизонті не передбачається . А все по тій причині , що всі ці політичні так би мовити партії не є обособленні – тобто незалежні від зовнішніх чинників , всі вони є чиїсь кишенькові маріонетки . То це вже перепрошую далеке від політики – адже обстоювання інтересів різноманітних фінансових кланів - це не політична діяльність , а фінансовий деребан державного майна по приватних кишенях , але про цю діяльність якось іншим разом . А поки що нехай проурядовці визначаться з газовою угодою 2009 року , бо якщо вона не є дійсною то чому страждає український народ , а якщо дійсною – то чому людина і досі перебуває у в’язниці ? автор - Грицьків О. М.

Усе б ні чого , але як виявляється утримувати усі ці надбання потрібні неаби які ресурси . За підрахунками незалежних фінансистів на витрачену нами одну грошову одиницю вони змушені витрачати п'ятьдесят . ЗМУШЕНІ !!! . За ради чого і хто ці люди ? Та все тіж ,хто розповідає нам про світову кризу і про те ,як в даний час, просто необхідно реально навчитися економити в усьому ,щоб вистачило на всіх .Але це вже на їх совісті і глупо вірити в їх розказні Так хто ж ті кому так не вистачає і так реально не економить наші з вами ресурси ? Ми і так їх знаємо поіменно - це політики , банкіри ,які фінансують тих же політиків , фабриканти , які теж стали ,чи ще хочуть стати політиками . Все крутиться навколо політики , всі хочуть бути політиками . ПОЛІТИКА ! Політики не існує , це надумана трактовка , як використати державний ресурс у власних цілях . Чому ці люди наділені такими правами , а от обов'язків чомусь у них не густо ? Та тому що пішло ( справедливе ) розпреділення ролей - нам обов'язки ,їм права .Вони самі себе мають можливість наділяти тим , що на даний момент ім необхідно. І все в рамках закона , який вони також самі створили для себе хоча для цьго у держави є необхідний для цьго інстумент у вигляді різних інституцій ,які наділені правами регламентації тих чи інших сфер діяльності кожного окремо взятого члена суспільства.То що ми маємо позитивного від політики ? Війни , голод, утиски ,деградація людських цінностей . Ви тільки вдумайтеся ,в що нам обходиться утримування державного апарату і яку вигоду ми маємо від того - постійно в бюджеті не вистачає грошей , постійно ми змушені затягувати паски в той час як політичний бомонд за наш з вами кошт рейзує в шикарних авто , харчується з окремого столу держави ,і сотня людей в обслузі одного нероби ,який намагається нам втовкмачити ,що все в рамках закону . Десь ,на якомусь єтапі ,ми з вами допустили помилку ,дозволивши таку ганебність в діяльності тих ,кому довірили представляти нашу країну в світі . А що таке політика? Навіщо стільки різних політичних партій коли мета одна? Відповідь для мене очевидна - роздробити народ на дрібні частини. Ви що й справді думаєте, що фаворити всіх цих численних партій закляті вороги? Зовсім ні. Це вони на трибунах такі, а на самому ділі вони добре розуміють, що роблять одну справу і в одному кориті сидять. Якщо так розібратися, то які можуть бути політичні розбіжності, якщо конституція повинна прописувати чітко встановлену національну ідею - а такої ,як ми бачимо, немає. Політики не існує , це примара ,якою нас лякають задля того щоб встановити свої правила .Правила ,за якими нас змушують жити в угоду особистих потреб . Державі не потрібно політики , нам , а це ми держава , потрібно господарника , який справді був би націлений тільки на покращення нашого з вами добробуту , адже багата та держава ,в якій проживають багаті мешканці .І до поки буде вигідно бути депутатом , нам не позбавитися цієї ганебності . Депутат на мою думку , це простий службовець , який обирається шляхом голосування народного волевиявлення на якісь термін . і перед виборами йому необхідно пройти передвиборче тестування на професійну пригідність в зв'язку з можливим обранням . І ніяких тобі пільг ,ні яких надбавок ,хіба що прості командіровочні , якщо він іногородній .Проживання в депутатському гуртожитку з обов'язковим звільненням даного після закінчення терміну перебування на даній посаді . Як на мою думку , тільки тоді тут будуть люди ,які справді за призванням - служили б на благо своєї ВІТЧИЗНИ . Утопія ? В якісь мірі так , в даний момент , але ж це погодьтеся можливий варіант сценарія позитивних змін в нашій державі .Чи в силах нам змінити дану ситуацію - так . і перший крок - це зняття недоторканості депутатів . Друге - створення громад селищних чи то міських ,які б чітко регламентували бачення своїх інтересів розвитку в перщу чергу своєї місцевості , а й в наслідок чого держави в загальному . Державна діяльність повинна починатися найперше з низу - координаційні ради громадськості - ось перша ланка на якій тримається вся держава і хто основний чинник державності . І чи потрібна така кількість депутатів ? Це просте марнування державних коштів на те , що могли б зробити кілька професіоналів ,і що не можуть зробити кілька сот двійочників , які не можуть навіть вивчити спорідненої мови , то про які професійні здібності може іти мова .Ганьба тай годі . P.S. Держава для мене - це я , моя сім'я і не має понад моєї держави . А от совокупність усіх наших держав являється чинником міцності і благополучя нашої нації . Читати також -громади селищних рад координаційні ради громадськості

Ви що й справді думаєте, що фаворити всіх цих численних партій закляті вороги? Зовсім ні. Це вони на трибунах такі, а на самому ділі вони добре розуміють, що роблять одну справу і в одному кориті сидять. Якщо так розібратися, то які можуть бути політичні розбіжності, якщо конституція повинна прописувати чітко встановлену національну ідею - а такої ,як ми бачимо, немає. Ось і виходить у нас лебідь, рак і щука. А який закон такий і порядок в країні. Я б міг сказати що можливий сценарій федералізму, але це не ново. Адже у нас існуе ж автономія - Крим. А чому не зробити всі області автономними? Адже живуть же країни при федеральному устрої і нічого, добре їм. Можна було б піти шляхом Грузії, теж варіант, але в'язниць у нас тоді б по справжньому не вистачало б. А основна проблема у всіх суспільствах немає єдності ні у поглядах на модель своєї країни, ні шляхів вирішення цих проблем, а все тому, що за нас вже подумали як їм краще, не нам, а їм, керувати нами. піднімати нас на барикади під різними прапорами і гаслами і поки ми там обзиваємо один одного і розбиваємо лоби, вони спокійні за своє майбутнє. Адже ми зайняті міжусобицями, навязаними їх політідеологами. Поки народ не сформує свою вигоду у всьому цьому балагані, що досить важко тапер зробити, адже нас тепер дуже багато різних течій народних, але без власної вигоди - народної, все залишиться як було. Кожне місто, кожне село в праві вимагати свою вигоду і я думаю це реально. Хоч якась користь була б від кожного депутата, а що, хай купує своє місце під нашим народним сонцем. автор - Грицьків О. М.

Г. п. українців формувався протягом багатьох віків через шанобливе ставлення до традицій попередніх поколінь і усвідомлене прийняття нових звичаїв. Організований відповідно до народних потреб та інтересів, він являв собою досить дійову силу, за допомогою якої селяни та міщани протистояли численним незгодам, зберігали раціональні навички трудового життя, морально-етичні цінності, форми спілкування. Община (громада) — самоврядний виробничий і соціально-побутовий колектив. Виділяються дві основні форми О. — первісна та селянська (останню звичайно ще називають сусідською, сільською, землеробською). Українцям була відома саме селянська, переважно землеробська О. У часи Київської Русі вона згадується під назвами верв, мир, село. В українських письмових джерелах XIV—XV ст. селянська О. вже відома як громада, общество. Подальша доля селянської О. на Україні складалася у тих чи інших регіонах дещо по-різному, але в основних своїх рисах вона зберігалася майже до кінця XVIII ст. Громади мали власні органи самоврядування — громадський сход, виборну сільську старшину — отамана, пізніше війта. У всіх ділянках свого життя громада спиралася на звичаєве право з його традиційними формами судочинства та общинну мораль з її опорою на звичаї предків. Приблизно до кінця XVI ст. громада складалася в основному з певної групи дворищ (на Лівобережному Поліссі до середини XVIII ст. — сябрин), які утворилися внаслідок розкладу великих патріархальних сімей (сімейних общин). У цілому її характер визначали індивідуальні господарства малих сімей. Наслідком станової диференціації стало утворення окремих О. — підлеглих селян, селян вільних військових сіл, козаків тощо. Кожна з них обстоювала власні інтереси, але у багатьох випадках громади діяли разом. Громади не тільки колективно володіли та користувалися землею, а й могли продавати, дарувати її, здавати в оренду, регулювати її експлуатацію, захищати недоторканість. Усе, що стосувалося земель громади, робилося виключно з її відома та дозволу. Громади активно протистояли обмеженню прав своїх членів — від колективних скарг у вищі органи влади і колективних молебнів до відмови від податків чи виконання повинностей та збройної боротьби. Ліквідація у XVII—XVIIІ ст. колективної власності на орні землі та більшість інших угідь призвела до послаблення общинних засад, проте не означала ліквідацію самої О. У XIX — на початку XX ст. ще існував цілий комплекс звичаїв та обрядів, які були пов'язані з прилученням дитини до громади або виражали общинне санкціювання тих чи інших дій селян. Наприклад, родини та хрестини відзначалися за обов'язковою участю численного кола не тільки близьких родичів чи приятелів, а й представників громади. Завершувалися ці обряди здебільшого у такому осередку громадського спілкування, як корчма. Своєрідне общинне визнання весільного акту виявлялося в особах громадських старост, у прилюдному ознайомленні з наслідками звичаю "комори" тощо. Громада спільно обирала священика своєї парафії, економічно його забезпечувала, брала участь у будівництві, ремонті, прикрашенні сільської церкви. Колективно справлялися храмові свята, спільні обіди. Міцними залишалися й традиції виробничо-побутової обрядовості. З метою забезпечення доброго врожаю або попередження стихійного лиха влаштовувалися колективні молебні та процесії. Помітну роль сільська громада відігравала в господарському житті своїх членів — стежила за справністю їхніх господарств, охороняла майнові права. Зберігали силу звичаї колективної взаємодопомоги (толока, супряга тощо), організовувалися громадські склади недоторканих запасів (див. далі). Громада продовжувала посідати головне місце у формуванні морально-етичного клімату в селі, у дотримуванні традиційних звичаїв та обрядів, за допомогою яких контролювалася поведінка кожного односельця. Общинне (громадське) землеволодіння — форма землеволодіння, яка економічно об'єднувала селян-сусідів і регулювала їхні відносини на основі звичаєво-правових норм та приватно-феодального права. Забезпечуючи функціювання селянського господарства, О. з. складало економічну базу сільської громади і тим самим сприяло соціальній єдності її членів. Як правило, фонд О. з. складали землі та угіддя, що безпосередньо оточували сільську громаду. Громадські володіння охоплювали ті площі, які перебували в активному вжитку, тобто оброблялися під ріллю, сіножаті, або той простір, який могла подолати за день випасу сільська череда. Межі О. з. фіксувалися традиційними юридичними знаками власності (окопи, заори, копці, знамена, кляки та ін.). О. з. на Україні мало своєрідні риси, що зумовлювали специфіку української общини взагалі: значна роль займанщини (див. нижче); наявність великого обсягу вільних земель і звідси поширення практики їх захоплення селянами; майже повна відсутність регулярного земельного переділу О. з.; нарешті, більш ранній і більш швидкий процес скорочення і ліквідації О. з. порівняно з центральними губерніями Росії. Займанщина (займань, займище) — узвичаєний спосіб одержання земельної власності на правах першості займання вільних земель. Була поширена серед козаків і селян у малолюдних південно-східних степах Правобережної України, на Запорізькій Січі, Лівобережній та Слобідській Україні у XV—XVIII ст.; пізніше практикувалася селянами Півдня. Юридично цей звичай не був оформлений і діяв як норма звичаєвого права. В її основі лежало традиційне уявлення селян проте, що їхня праця, вкладена у землю в будь-якій формі, надавала право на володіння і розпорядження нею. Способи та обсяги З. не були скрізь однаковими. У північних районах вона здійснювалася шляхом розчистки (іртування) лісних ділянок (ляд, протереб), у степових районах — розоранням цілинних земель. З. була груповою та індивідуальною. По мірі зростання феодального землеволодіння і скорочення вільних земель З. ставала для селян практично неможливою, але здійснена раніше З. визнавалася законною. Земельний переділ — традиційний спосіб економічно доцільного і справедливого регулювання селянського общинного землеволодіння, спрямований на підтримання певного рівня економічної спроможності селян. З. п. не вважається обов'язковою ознакою общини. Так, в умовах Лівобережжя XVII—XVIII ст. в основному склався непередільний тип сільської общини. Там, де З. п. практикувався, він починався зі скликання громадського сходу, де обиралися особи, які будуть вести переділ, визначалася голова, тобто початкова ділянка переділу. Громадську землю ділили спеціальним шнуром напомірки, а потім за допомогою бірок проводили їх жеребкування (біркування). При З. п. обов'язково брали до уваги умови кожного селянського двору — кількість душ у ньому, майновий рівень господаря, його заслуги та ін. Тим самим у селянському розумінні досягалась рівноправність і справедливість для всіх членів громади. Відрізки, що залишалися після переділу, громада віддавала в оренду, а прибутки з цього йшли на покриття громадських витрат. Для догляду за орними землями (цариною) громада призначала сторожа — царинного діда. Громадський сход (віче, копа, копні збори) — головний орган общинного самоврядування, посередник між селянською громадою й офіційними органами влади. Збирався у встановлений селянами термін або ж із пагоди якоїсь невідкладної справи. Брати участь у Г. с. мали право голови селянських дворів; молодь та жінки сюди майже не допускалися. Місцем проведення сходу слугували: влітку — площа біля церкви або корчми, інколи поблизу поміщицького будинку; восени та взимку — громадська чи спеціально найнята хата, часом корчма. На сході обирали громадське управління, вирішували справи громади, її стосунків із поміщиками, іншими громадами, розглядали земельні конфлікти, приймали нових членів, засуджували порушення громадських звичаїв тощо. Значний вплив на рішення Г. с. справляли старійшини села, які займали тут почесні місця. У XVI—XVII ст. при Г. с. подекуди діяв народний копний суд (див. далі). Переважна більшість рішень Г. с. фіксувалася в актових книгах і визнавалася обов'язковою для всіх общинників. По мірі втрачання громадою своєї автономії обмежувались і права Г. с. як демократичного органу. Отаман (ватаман): 1. Виборна посадова особа, що очолювала сільський уряд. Як представник громади, був посередником між селянами й поміщиками чи органами державної влади. Звільнявся від ряду податків, але всі інші повинності виконував разом з усіма селянами. О. належала юрисдикція над селянами у ряді цивільних справ. У присутності О., часто у його хаті, укладалися різні селянські договори. Займався збиранням податків. У XVII—XVIII ст., під тиском поширення з Польщі німецького права, на Правобережжі О. поступово заміняють війти. У городових козаків Лівобережжя О. очолював козацьку громаду (товариство); 2. Командир певного підрозділу чи всього козацького війська Запорізької Січі; 3. Виборний керівник різного роду трудових спілок чумаків, косарів, рибалок, чабанів та ін.; 4. Парубок, який обирався молоддю головувати у парубоцьких громадах, бути розпорядником під час колядування тощо. Інші назви — береза, в західних районах — вайда, на Буковині та Поділлі — калфа. Війт (войт, князь, біров): 1. Виборна особа, що очолювала сільський уряд, змінивши на цій посаді отамана. Як і останній, мав певні економічні й правові привілеї. В. був зобов'язаний забезпечувати регулярну сплату податків і виконання громадських повинностей, стежити за своєчасним виходом на панські роботи і за порядком у громаді. Як офіційна особа, представляв інтереси селян в їхніх зовнішніх стосунках. Роль В. у житті громади селяни визначали так: Добрий війт — тато в громаді; Війт — то громадський слуга, хоча життєві реалії не завжди це підтверджували; 2. Голова міського уряду, суду до XVIІІ ст. Журнал "Народна творчість та етнографія" детальніше на сайті - http://www.history.iv-fr.net/article.php?id=205

Постараємося поглянути на речі об'єктивно. В результаті "визвольного" походу Червоної Армії в Польщу, в Західну Україну, в 1939 році десятки тисяч українців опинилися в тюрмах і таборах ГУЛАГу. Терор і повальна русифікація, знищення національної інтелігенції отторгли від Москви навіть самих лояльних. І тому війна з гітлерівською Німеччиною вселяли надію на швидке звільнення від комуністичного гніту і свавілля. (Аналогічні надії пов'язувало з приходом німців і населення прибалтійських країн.) Вже 30 червня 1941 року у Львові було проголошено Акт незалежності України. Ейфорія, однак, тривала недовго. У плани Гітлера не входило створення української держави, і незабаром всі члени новоствореного уряду опинилися в концтаборі, в тому числі і лідер ОУН Степан Бендера. Як результат, восени (за іншими відомостями - в грудні) 1942 року створюється Українська повстанська армія (УПА), яка відтепер веде збройну боротьбу на два фронти - і проти німців, і проти Рад. І ця боротьба тривала на українських землях, в основному в західних її областях, фактично до середини 50-х років. Припинення опору УПА сприяв ряд об'єктивних факторів, однак чималу роль зіграв конфлікт між окремими зарубіжними представництвами ОУН (ЗЧ ОУН - Закордонні частини ОУН і ЗП УГВР - Зарубіжні представництва Українського Головної Визвольної Ради) щодо майбутнього політичного устрою України, який назрів до кінця 1945 року. А також успішна діяльність радянських спецслужб, яка бере свій початок в 20-х роках. Першою жертвою чекістів серед українських та військових і політичних лідерів став колишній Верховний Отаман УНР Симон Петлюра. 25 травня 1926 опівдні він був застрелений Самуїлом Шварцбардом (Шулим Шварцбурд) в Парижі, на розі вулиці Расін та бульвару Сен-Мішель. На суді вбивця був виправданий. Мотивування: Шварцбард здійснив акт історичної відплати за єврейські погроми в Україні під час громадянської війни, нібито санкціоновані С.Петлюрою. Але не слід забувати, що цей "акт" був явно на користь ОГПУ. І не виключено, що саме чекістська рука направляла револьвер "народного месника". Тим більше, що в той час ІНО ОГПУ і Разведупра Червоної Армії відчували себе у Франції цілком привільно. Ось що пише в своїй книзі "Русские таємниці Парижа" Борис Носик: "... я зателефонував історику, професору, автору чудових книг - Михайлу Яковичу Геллеру, що жив тоді в Парижі і недавно помер. Що ви думаєте про Петлюру і Шварцбарда? - Запитав я. - Точніше, про Шварцбарда? А про що тут думати? - Сказав мені Геллер глузливо. - Я думаю, що він був агент ГПУ. Я соромливо подякував і попрощався. І правда, про що тут було думати? Всі ці байки його на процесі були шиті білими нитками. А росіян і національних лідерів, і всіх, хто занадто багато знав, одного за іншим вбивало в той час ГПУ на паризьких вулицях безкарно. Як же їм було не пришити такого перспективного національного лідера, як Петлюра? "І ще одне свідчення. В 1954 році" перебіжчик "з КДБ Петро Дерябін стверджував, що" чув в емігрантському відділі КДБ, що вбивство Петлюри було скоєно цією організацією ". До речі, як стверджує відомий московський історик і письменник Веремій Парнов, до смерті в 1934 році в Парижі легендарного українського "батьки" - Нестора Махна, також приклалася горезвісна "рука Москви". Це побічно підтверджує і той факт, що в 1922 році співробітник одеської ЧК Дмитро Медведєв, в майбутньому командир партизанського загону "Переможці", був направлений до Румунії з спецзавданням - вбити Н.Махно. У місті Бендери Медведєв проник на квартиру, де представники сигуранци чекали для важливої розмови "батько". Але Махно на зустріч запізнився, і чекіст змушений був розстріляти співробітників румунської спецслужби. Наступною жертвою людей з "чистими руками" був творець Організації українських націоналістів полковник Євген Коновалець. "23 травня 1938 року після минулого дощу погода була теплою і сонячною, - згадував у своїй книзі" Розвідка і Кремль "" радянський Скорцені "Павло Судоплатов, втершись в довіру керівництву ОУН. - Час без десяти дванадцять. Прогулюючись по провулку біля ресторану" Атланта ", я побачив що сидить за столиком біля вікна Коновальця, який чекав мого приходу ... Я увійшов до ресторану, підсів до нього, і після нетривалої розмови ми домовилися знову зустрітися у центрі Роттердама о 17.00. Я вручив йому подарунок, коробку цукерок (нашпиговану вибухівкою . - С.К.), і сказав, що мені зараз треба повертатися на судно. Йдучи. Я поклав коробку на столик поруч з ним. Ми потиснули один одному руки, і я вийшов, ледве стримуючи своє бажання тут же кинутися бігти ". Через кілька хвилин пролунав вибух ... До дискредитації ОУН-УПА під час війни приклався і легендарний партизанський розвідник Микола Кузнєцов, він же Микола Грачов, він же Пауль Зіберт. За що згодом і поплатився. Після ліквідації в Рівному високопоставленого німецького офіцера, він навмисно кинув на місці вбивства портмоне з документами на ім'я одного з діячів ОУН. В результаті, гестапо схопило і розстріляло кілька десятків бійців і командирів УПА. 12 травня 1945 в Празі органами радянської військової контррозвідки СМЕРШ одночасно були арештовані багато українських культурні діячі. Серед них - один видатної української поетеси Лесі Українки перекладач Максим Славинський, економіст Валентин Садовський та інші. У той же час в Відні був затриманий член сімейства Габсбургів, який писав вірші українською мовою під псевдонімом "Василь Вишиваний". Про заарештованих відомо, що всі вони загинули в ГУЛАГу. У 1946 році Центральний Комітет партії прийняв пропозицію Кагановича і Хрущова про таємну ліквідації старого більшовика Шумського, який на початку 30-х років зазнав репресій в ході внутріпартійної боротьби, і який співчував національному рухові. Шумський був частково паралізований і тому відпущений з в'язниці для лікування в саратовській лікарні. Операції з усунення інакомислячого надавалося велике значення. В Саратов виїхали, який добре знав Шумського, Каганович, заступник міністра МГБ Огольцов і його підлеглий, начальник токсикологічної лабораторії МГБ Майрановський. Яд товариша Майрановський подіяв на хворого моментально: лікарі зафіксували смерть від серцевої недостатності ... У наступному, 1947 році, перший секретар ЦК компартії України М.Хрущов звернувся до Сталіна з проханням дозволити таємно ліквідувати церковну верхівку уніатської церкви в Ужгороді і, зокрема, архієпископа української уніатської церкви Ромжа, що підтримує тісні зв'язки з ОУН і Ватиканом. Для проведення операції в Ужгород виїхали вже відомий нам Судоплатов, міністр держбезпеки Україна Савченко і ... Майрановський. Він і передав ампулу з отрутою кураре негласного співробітнику МГБ, медсестрі лікарні, де в той час лікувався Ромжа. Вона-то і зробила смертельний укол. У тому ж році в Гамбурзі, людьми в англійській уніформі був викрадений відомий український романіст, спеціаліст по іспанській літературі, професор Микола Іванов, брат ще більш відомого книгознавця і літературного критика Юрія Іванова-Меженка. Дружина і дочка більше не побачили його ніколи. Напередодні нового 1948 року, 28 грудня, з англійської зони окупації в Берліні був викрадений журналіст Олександр Зайцев, брат історика літератури Павла Зайцева, і його дружина Віра. Невідомі у формі поліцейських увірвалися в їхній будинок, заткнули роти кляпами, загорнули в ковдри і винесли на вулицю - відстань до Бредовштрассе, де починалася радянська зона, становила не більше кількох сотень метрів. Незабаром прибула англійська МР - військова поліція, але було пізно ... 5 березня 1946 прем'єр-міністр Великобританії Уїнстон Черчілль виголосив у Фултоні, штат Міссурі (США), мова, в якій заявив, що Сталін опустив "залізна завіса ... від Штеттіна на Балтиці до Трієста на Андріатіке". Черчилль попередив, що мета СРСР полягає в "необмеженої експансії своєї влади і своїх ідей". Він оголосив "комуністичний тоталітаризм" наступником "фашистського ворога". Цей виступ британського лідера стало, по суті, сигналом до початку "холодної війни". А її зародження, як вважав П.Судоплатов, "тісно пов'язане з підтримкою Заходом збройних націоналістичних виступів в країнах Прибалтики і Західної України". Потрібно сказати, що з 1944 по 1950 рік чекістам не вдалося ліквідувати УПА. І тоді МГБ звернулося до улюбленого методу більшовиків - провокації. Це підтверджує і колишній партизан-диверсант Ілля Старинов у своїй книзі "Міни сповільненої дії". "Я зіткнувся з бандерівцями ще в період роботи в Польському штабі, - писав він. - В західних районах, поблизу Рівного, де розміщувався штаб, незважаючи на просування Радянської армії, вони продовжували діяти ... Через них, на заході Україні до підходу сюди великих партизанських з'єднань Ковпака, Федорова і Бегми партизанська війна Тне велася ... Тут дуже велику роль зіграв загін Грабчак (Буйного). Його бойовики впроваджувалися в ОУН_УПА, гнали їх "провід" аж до Мюнхена і Кельна ... Боротьба з бандерівцями не закінчилася й після Перемоги ". "Якби Поради діяли тільки військовими методами, вони б не ліквідували підпілля", - переконаний останній командувач УПА Василь Кук-Коваль. З інтерв'ю автора з В.Кук-Ковалем: С.К. Ви говорите, що Ради звернулися до провокацій, а яку роль в них відіграли журналісти та письменники, такі як Ярослав Галан та Юрій Мельничук? В.К. Це було їх основним завданням - дискредитація ОУН. Але люди обізнані сміялися над їх вигадками, що описують "звірства" УПА. Комуністи - неперевершені майстри провокацій. Згадаймо хоча б той церковний Конгрес, на якому була ліквідована Греко-Католицька Церква в Україні. Або створену КДБ нібито підпільну націоналістичну організацію (за прикладом сумнозвісного "Тресту". - С.К.), за допомогою якого вони хотіли вбити, теж заради провокації, відомого українського поета Максима Рильського. Не пошкодували вони для своїх мерзенних цілей і того ж Ярослава Галана. Створювалися псевдоповстанчекіе загони, які по-звірячому вбивали селян, вчителів, військових, списуючи свої злодіяння на воїнів УПА. 25 жовтня 1949 у своїй львівській квартирі був зарубаний письменник і журналіст Ярослав Галан. Він був відомий як запеклий викривач діяльності ОУН, Ватикану та уніатської церкви. Його гнівні гостронаправлені памфлети викликали адекватну реакцію лідерів національного руху. Галан був для бойовиків ОУН-УПА чи не метою № 1. Але разом з тим, він став тягарем і для комуністичного режиму, як людина вже зіграв свою основну роль в справі антинаціоналістичної пропаганди. Тепер він більше влаштовував МГБ в ролі "ще однієї безвинної жертви бандерівців". До цих пір історики сперечаються: хто ж насправді вчинив терористичний акт - оунівці або гебісти? Достеменно невідомо ... Я ж хочу навести такий факт. Наприкінці вісімдесятих я готував на Українському радіо, де тоді працював, передачу про Галана. Розшукуючи людей, які знали Галана по спільній роботі у Львові, я подзвонив до Москви його другу письменнику Володимиру Бєляєву (пам'ятаєте, його знамениту трилогію "Стара фортеця"?). Ось він то і повідомив мені обласне управління МДБ відібрало у Галана, що належить йому пістолет якраз за тиждень до замаху. Склалося враження, що чекісти самі підштовхували до кривавої акції бойовиків ОУН-УПА. З інтерв'ю з В.Кук-Ковалем: В.К, Я хотів би сказати кілька слів про радянську розвідку для того, щоб ви зрозуміли з яким сильним ворогом нам довелося битися. Розвідка Рад, їх каральні органи були, по суті, основним інструментом буття цього жахливого тоталітарного режиму. Згадаймо хоча б вбивства противників, скоєних КДБ. І для цього, погодьтеся, потрібно було певне вміння. А взагалі, який великою була мережа шпигунів, які працювали на СРСР ... Дійсно, зовнішня розвідка Радянського Союзу працювала за кордоном, і це загальновизнано, вельми успішно. У тому числі і проти Організації українських націоналістів. Так, наприклад, до війни в Парижі жив і творив друг Олександра Довженка, народний художник СРСР, резидент радянської розвідки Микола Глущенко. Мій знайомий, художник Микола Миколайович з дачного селища Клавдієво, що під Києвом, який був знайомий з Глущенко і бував у нього вдома, запевняв мене, що бачив парадний мундир художника з солідним "іконостасом". Перед війною українського поета Михайла Шлома, вільно володіє німецькою мовою, викликали на спеціальні збори. У серпні 1941 року його дружині Олені повідомили, що її чоловік, М.Шлома, загинув під час німецького наступу. Однак довідник "Письменники радянської України", виданий в 19году в Києві, повідомляє, що під час війни поет працював у підпіллі на Чернігівщині, а потім воював у партизанському загоні на території Словаччини, де і загинув в січні 1944 року. Але, за відомостями, опублікованими в одній з ізраїльських російськомовних газет, є припущення, що "Шлома осів у США, де відразу ж після другої світової війни стала утворюватися і швидко розвиватися велика українська громада. І можливо, саме там Шлома, ховаючись під вигаданим ім'ям , шпигував за своїми новими друзями і сусідами ". Улітку 1949 року всі виходять в Західній Європі емігрантські газети надрукували сенсаційне оголошення: "Розшук. Просимо всіх, хто знає що-небудь про долю відомого вченого, професора д-ра Віктора Петрова повідомити письмово у редакцію". Далі повідомлялося, що "професор В.Петров вийшов 18 квітня 1949 року в 19.30 з своїй квартирі по вулиці Файлічштрассе, 12 в Мюнхені - до поїзду на Мітенвальд. У таборі Мітенвальд, куди він збирався, його немає". Ця звістка сколихнула всю українську громаду, оскільки професор В.Петров (псевдоніми - Віктор Бер і В.Домантовіч) був людиною непересічною, що володів енциклопедичними знаннями. Він був філологом і філософом, істориком і етнографом, писав прозу. Думка щодо таємничого зникнення було однозначним - викрадений радянськими спецслужбами. Втім, існувало підозра, що Петров міг бути і радянським агентом. У 1955 році колишній професор історії стародавнього світу та археології університету Ростова-на-Дону Михайло Міллер виявив у книзі А.Монгайта "Археологія в СРСР", виданої в Москві, на 400 сторінці, в іменному покажчику ім'я зниклого в Німеччині українського вченого: "Петров Віктор Платонович (род.1894). Археологія Україні, головним чином епоха полів поховань. Філолог ". Природно, що в збірці не згадувалися вчені-емігранти. Значить, зробив висновок професор Міллер, Віктор Петров благополучно повернувся в СРСР і вважається там радянським археологом. Людиною, який завдав українському національно-визвольному руху непоправної шкоди, є радянський суперагент Кім Філбі. З 1949 по 1951 рік він працював у Вашингтоні, займаючи посаду офіцера по взаємодії між СІС і ЦРУ, які проводили спільні таємні операції в Східній Європі. Це дозволяло йому інформувати радянську розвідку про всі заходи англійців і американців. "У складному повоєнному світі США раз по раз опинялися перед необхідністю вирішення завдань, які було неможливо вирішувати звичайними дипломатичними методами, - писав Пилип Найтлі у своїй книзі" Друга найдавніша професія ". - Таємні операції є більш потужним засобом, ніж дипломатія, і в той Водночас не настільки огидними, як війна і тим самим допомагають знайти вихід. Досвід ЦРУ в Італії, Франції та Греції показував, що за допомогою таємних операцій можна досягти бажаних результатів ... Такі операції почали проводитися в Україну, в Литві, Польщі та Албанії ... Українська операція (яка проводилася спільно з британською СІС. - С.К.) полягала в підтримці спроб боротьби націоналістів проти радянського контролю. ЦРУ фінансувало націоналістичні операції, готувало їх кадри і допомагало закидати агентів назад в країну для організації повстання ... Сотні агентів і мільйони доларів були втрачені в Литві і в Україну, де дії ЦРУ швидше заважали, ніж сприяли опору ". Кім Філбі, кокетуючи і хизуючись, писав у своїй тенденційною книзі мемуарів "Моя тиха війна" про Україну і свою участь у справі придушення українського спротиву шпигунськими методами: "Розбіжності щодо Україну (між СІС і ЦРУ. - С.К.) були .. . давніми і такими ж непримиренними. Ще до війни СІС підтримувала контакт зі Степаном Бандерою ... Після війни ця співпраця отримало подальший розвиток. Але біда полягала в тому, що хоча Бандера був помітною фігурою в еміграції, його твердження про наявність безлічі прихильників у Радянському Союзі ніколи серйозно не перевірялися, хіба що в негативному сенсі, оскільки від них нічого не надходило. Перша група агентів, яку англійці забезпечили радіопередавачем та іншими таємними засобами зв'язку, була направлена в Україну в 1949 році зникла. В наступному році послали ще дві групи, але про них також не було ні слуху ні духу. Тим аременем американці почали серйозно сумніватися щодо корисності Бандери Заходу, а провал засланих англійцями груп, природно, не розсіював сумнівів ... Правда, ЦРУ заявляло, що взимку 1949/50 року воно прийняло кілька кур'єрів з Україною ... У 1951 році, після декількох років наполегливої роботи, ЦРУ все ще сподівалося послати в Україну свого "політичного" представника з трьома помічниками для встановлення контакту з "рухом опору" ... Прагнучи подолати англо-американські розбіжності з приводу Україні, ЦРУ наполягало на проведенні широкої конференції з СІС. Ця конференція відбулася в Лондоні в квітні 1951 року. На мій подив, англійська сторона зайняла тверду позицію і навідріз відмовилася викинути Бандеру за борт ... Протягом місяця англійці закинули три групи по шість осіб. Літаки відправлялися з аеродрому на Кіпрі. Одна група була скинута на півдорозі між Львовом і Тернополем, інша - неподалік від верхів'я Прута, біля Коломиї, і третя - в межах Польщі, біля витоків Сяну. Щоб уникнути дублювання і перекриття районів, англійці й американці обмінювалися точною інформацією щодо часу і географічних координат своїх операцій (що і було знахідкою для шпигуна. - С.К.). Не знаю, що сталося з цими групами, але про це, мабуть, неважко здогадатися ". Природно, що за наводкою Філбі вони були арештовані. А в подальшому - розстріл або, в кращому випадку, довгі десятиліття ув'язнення в ГУЛАГу. Радянськими каральними органами було заарештовано і інші учасники національного руху, прямували з-за кордону в Україну. Колишній функціонер ОУН Євген Стахів згадує: "Бандера посилав кур'єрів в Україну, і більшість їх потрапляло в руки більшовиків. Ходив в Україна Чижевський (псевдонім Демид) - його спіймали. Перевербували і послали назад в еміграцію. Ходив Ярослав Мороз - те ж саме. Потім Бандера послав резидентом в Прагу Рекетчука. І там його побачив хтось Печора - служив у гестапо, потім у більшовиків - і продав його ... Ще був провокатор Бесага - агент гестапо, а потім КДБ. Бандера ... також послав в Україну свого емісара - Мирона МАТВІЄЙКА з групою. Вони стрибали з англійської літака, і місія МАТВІЄЙКА відразу ж потрапила в руки КДБ, оскільки англійський розвідник Філбі, який одночасно працював на Радянський Союз, дав координати місця приземлення. Їх перевербували і тривалий час дурили Бандеру, посилаючи фальшиві радіограми. Ще Бандера організував перехід своїх кур'єрів через Польщу, призначивши керівником підпілля Зенона, який працював у польській службі безпеки, яка, в свою чергу, тісно контактувала з КДБ - так що вся зв'язок через Польщу в Україну була під контролем КДБ. Зенон видав на явну смерть близько сотні людей ". За різними оцінками, до того часу УПА налічувала в своїх лавах від 40 до 100 тисяч бійців. І командував цією армією генерал-хорунжий Роман Шухевич - "Тарас Чупринка". За словами Судоплатова, він "мав непересічної хоробрістю і мав досвід конспіративної роботи, що дозволяло йому ще й через сім років після відходу німців займатися активною підривною діяльністю". Кегебісти, як не старалися, не могли дізнатися місце перебування Романа Шухевича. У той час, як його шукали в околицях Львова, він двічі в 1948 і 1949 роках, дечілся в кардіологічному санаторії в Одесі. Одного разу радянські органи отримали звістку, що тарас Чупринка з'явився у Львові, де, як писав П.Судоплатов, "зустрівся з кількома видатними діячами культури і навіть послав вінок від свого імені на похорон одного з них. Його ризикований жест викликав розмови в місті, і наш агент, колишня актриса театру "Березіль" в Харкові, яка писала для "Известий", підтвердила присутність Шухевича в районі Львова. Нам, в свою чергу, вдалося встановити особу чотирьох його охоронців-жінок ... " В операції з ліквідації Шухевича був задіяний, добровільно чи з примусу, учасник націоналістичного руху, адвокат Горбовий. Як пише все той же Судоплатов, Горбовий вказав місце, де міг переховуватися Шухевич. МГБ вдалося також завербувати командувача ОУН-УПА, гравця львівської команди "Динамо", і захопити одну з охоронців Шухевича Дарину Гусяк. Мені в руки, завдяки зусиллям мого київського друга В.К., потрапили ксерокопії протоколів допитів Дар'ї Гусяк та інші документи з архівів КДБ. Тому ми докладніше зупинимося на чекістської операції з ліквідації командувача УПА. Думаю, що суха лаконічність цих документів тільки підкреслює трагічну жертовність учасників націоналістичного підпілля. Документи публікуються в скороченому вигляді, зберігаючи орфографію і стиль викладу. Секретно Прим. № 2 Довідка з особистого архівної справи на агента "Астра", вона ж "Ручка", "Роза", "Ольга", арх. № 85699. Агент "Астра" - (перекаляло тушшю. - С.К.), 1919 року народження, уродженка с.Карлов Снятинського району Івано-Франківської області, українка, гр. СРСР, з незакінченою вищою освітою, яка проживає в м. Львові, по (перекаляло тушшю. - С.К.), будинок 15, кв. 58, не працювала по інвалідності. (Перекаляло тушшю. - С.К.) по 1960 рік полягало у агентурної мережі органів КДБ під псевдонімом "Астра". Під час німецької окупації у вересні 1943 року "Астра" була завербована комісаром гестапо м.Коломия Лайдірецом в якості агента під псевдонімом № 28 і виконувала завдання з виявлення та розробки об'єктів зацікавленості гестапо. В мартк 1944 року "Астра" бігла в Німеччину в м.Берлін, де закінчила місячні курси шоферів і деякий час працювала шофером поштового машини. Влітку 1944 року була направлена до Австрії в м.Зальцбург, працювала на сортуванні кореспонденції в привокзальній пошті, потім переїхала в г.Конфенберг, де працювала на фабриці "Веллера", виготовляла військове спорядження. 9 травня 1945 з Австрії "Астра" переїхала в Угорщину, де була поміщена в фільтраційний табір в г.Дука, звідки у вересні 1945 року, як репатріантка, повернулася на Батьківщину і поступила на роботу в качестветелефоністкі поштового відділення м.Коломия. 15 березня 1948 відділом контррозвідки "Смерш" 227 авіаційної дивізії "Астра" була завербована в якості агента. При вербуванні вона приховала свій зв'язок з гестапо і дала свідчення лише про своє особисте зв'язку з німцем Голлербах Паулем, що працював начальником пошти м.Коломия. За матеріалами "Айстри" були арештовані, а потім засуджено учасники ОУН Івасюк Анна, Стунар Іван, Сематюк Андрій і Луц. У червні 1947 року "Астра" була прийнята на зв'язок 4-м відділом УКДБ Львівської обл. В ході роботи з нею її викрили як агента гестапо та перевербували. Будучи викрито у нещирості, в роботі з органами МГБ "Астра" продовжувала дворушничали. Вона не припинила зв'язок з ватажком СБ Коломийського Окружного "проводу" ОУН "Сталево", бандватажка надрайонного "проводу" ОУН "Буря" і "Нестором", за завданням яких закуповувала у м.Львові друкарські машинки, шрифти, папір і різну літературу. У травні 1949 року "Астра", як агент-дворушник, була арештована і використовувалася по внутрішньокамерної розробці заарештованих учасників підпілля (далі - викреслити. - С.К.). Після закінчення слідства (перекаляло тушшю. - С.К.) в червні 1949 року була залучена до внутрішньокамерної роботі під псевдонімом "Роза" по розробці, в основному, зв'язків членів Головного "проводу" ОУН і їх функціонерів. За період роботи в якості внутрішньокамерного агента (вимарано. - С.К.) показала себе з позитивного боку, уміло розкриваючи нові зв'язки заарештованих учасників ОУН, давала матеріали, що заслуговують оперативного уваги. Так, протягом 1949 року та січня-березня 1950 року (вимарано. - С.К.) розробляла по камері: Бриндзя Марію Василівну, учасницю ОУН ... Богонюк Олену Павлівну, активну бандпособніцу ... Ковалик Теклю Дмитрівну - зв'язкову Золочівського районного "проводу" ОУН ... Зв'язну члена Головного "проводу" ОУН Гусяк Дарину - "Нусю-Чорну", від якої "Роза", згідно даного їй інструктажу, отримала адреса місця укриття керівника ОУН Шухевича Романа та його зв'язковий - Дідик Галини - "Анни". З 4 на 5 березня 1950 року по даним "Троянди" була проведена чекістка-військова операція, в результаті якої убитий член Головного "проводу" ОУН - Шухевич Роман, а перебувала з ним Дідик Галина захоплена живою. Тоді ж були захоплені документи Центрального "проводу" ОУН, що представляють оперативний інтерес. В даний час (перекаляло тушшю. - С.К.) продовжує успішно розробляти заарештовану учасницю ОУН Гусяк Дарину, за свідченнями якої виробляються аоести залишилися на волі учасників підпілля ОУН ... У 1952-53 р.р. (Вимарано. - С.К.) як агента органів КДБ, під псевдонімом "Ольга" перебувала на зв'язку в б.1-му відділі КДБ УРСР і разом з агентом КДБ Полтавської області "Ларіним" готувалася до висновку за кордон, з метою здійснення спецзаходів (вбивства? - С.К.) відносно одного з ватажків українських націоналістів. У зв'язку з нещирістю у співпраці з нами і негативними особистими якостями було визнано в 1953 році недоцільним виводити "Ольгу" за кордон. У червні 1957 року "Ларін" при виконанні завдань органів КДБ був заарештований у ФРН американцями, на допитах розповів про співпрацю з органами КГБ, про характер завдання, до якого він готувався з "Ольгою" в 1952-53 р.р., причому назвав дійсні установчі дані "Ольги". У зв'язку з викладеним, 1 Управління КДБ при РМ УРСР заборонив виїзд "Ольги" за кордон. У зв'язку з тим, що "Астра" не представляла матеріалів, які заслуговують оперативного уваги і не мала зв'язками, що представляють опрератівний інтерес, а також часто перебувала на стаціонарному лікуванні в лікарні, 30 березня 1960 вона була виключена з діючого агентурного апарату. *** Строго секретно Агентурне донесення Джерело "Роза" Прийняв 4 березня 1950 Дроздов, Фадєєв, Гузєєв 4 березня 1950 вночі після арешту Гусяк Дарина розповіла, що вона приїхала до Львова в кінці лютого місяця ... У день свого арешту Гусяк Дар'я зустрілася зі студенткою медінституту (прізвище не називкет). Студентка села з нею разом у трамвай. Дарина думала в трамваї дещо сказати студентці. Однак студентка ця випадково зустріла в трамваї свою подругу, зав'язала з нею розмову і Гусяк побоялася до неї підійти. Сршлі на одній трамвайній зупинці, студентка пішла по вулиці Пушкіна разом з подругою і не бачила, як Гусяк заарештували ... 5 березня 1950 (Гусяк. - С.К.) вирішила написати записку Шухевичу на адресу Хробак Наталії (яку обіцяла передати адресату, тобто Шухевичу, сама "Роза". - С.К.). Гусяк запитала, що від мене написати Шухевичу. Я сказала: "Напишіть, що Ромцьо його вітає і цілує". (Агент МДБ "Роза" нібито проживала по сусідству від Шухевича на Личаковке ще до 1939 року. - С.К.) Після закінчення кореспонденції Гусяк поцікавилася, коли може прибути підтвердження про вручення. Я відповіла, що думаю, що в середу. Гусяк відповіла, що якщо буде ясно, що записка вручена, вона тоді на слідстві назве будинок, де ховається Шухевич. Про Шухевича каже, що він дуже хворий, але все ж добре виглядає. За час перебування в підпіллі добре вивчив англійську мову. Його останні псевдоніми "Батько" і "Старий". Гусяк розповіла, що при арешті її органами МДБ були вилучені пістолет, два магазини з патронами, ціаністий калій, зразки різних підписів начальників паспортних столів, штампи "вибув", "виписаний", список медикаментів (для Шухевича. - С.К.). .. "Роза" *** Зам. Начальника Відділення Управління 2-Н МДБ УРСР Майор (подпісь. - С.К.) (Кононенко) Секретно Прим. Записки "змовниці" Мої дорогі! Майте на увазі, що я потрапила в больш (евіцкую) в'язницю, де немає людини, яка переж (ів) те, що мене чекає - не зламався б. Я після першої стадії тримаюся, але не знаю, що далі буде. Цілу, Нуськи. Мене зловили на Байках ... Про мене дуже багато знають, а основне питання - це про Шу (хевіче) і Ді (дик). Мене спіймали 6-о і не було можливості покінчити життя. Знали, що у мене і пістолет і отрута. Я маю можливість бути в камері (лікарняної) з сусідкою Ромою (агентом МГБ "Розою". - С.К.), яка вас вітає. Краще 10 раз померти, ніж жити тут. Цілу вас всіх. Нуськи. Отже, Дар'я Гусяк, зв'язкова генерал-хорунжого Романа Шухевича, була арештована, як випливає з документів, 4 березня 1950 року на одній з вулиць Львова. У своїх же мемуарах генерал Судоплатов пише, що відчувши за собою стеження, Гусяк, нібито, застрелила лейтенанта держбезпеки, і її на місці злочину схопили місцеві жителі. Мені здається, генерал, м'яко кажучи, не зовсім точний - львоване, в большестве своєму, ненавиділи більшовицьких окупантів. І навряд чи хто-небудь з місцевих жителів кинувся б ловити людини, що застрелив офіцера ГБ. Далі Судоплатов повідомляє: "Дарина була надійно ізольована, а я, генерал Дроздов та двадцять оператівноков оточили сільпо (місце, де переховувався Р.Шухевич в селі Білогірка. - С.К.), щоб блокувати можливі шляхи втечі Шухевича. Дроздов зажадав від Шухевича скласти зброю - в цьому випадку йому гарантували життя. У відповідь прозвучала автоматна черга. Шухевич, намагаючись прорвати кільце оточення, кинув з укриття дві ручні гранати. Зав'язалася перестрілка, в результаті якої Шухевич був убитий ". Це сталося 5 березня 1950 року. Наступник Р.Шухевича на посту командувача ОУН-УПА Василь Кук-Коваль впевнений, що той загинув через недостатній рівень конспірації в Нижник структурах Організації. Виписка з протоколу допиту Заарештованої Гусяк Дар'ї Юріївни від 20 травня 1950 Питання: З Ваших свідчень видно, що Ви були особистим зв'язковою Центрального "проводу" ОУН. Чи не так? Відповідь: Цього я і не збираюся заперечувати. Починаючи З травня 1947 року я перебувала при Шухевича, прикриваючи тоді його конспіративну квартиру в с.Грімне. Після того, як ця квартира була розшифрована, я як і раніше залишалася прийнятий і як особиста його зв'язкова, під псевдонімом "Нуся", до дня свого арешту виконувала спеціальні завдання Шухевича. Питання: Які? Відповідь: Крім повсякденного роботи зв'язковою ОУН, я за вказівкою Шухевича виконувала його завдання, які були пов'язані з великою організаційної таємницею. Так, восени 1948 року, за завданням Шухевича, я виїжджала до Києва, де детально оглянула розташування і підходи до пам'ятника Леніну, який за завданням ОУН необхідно було підірвати. З такою ж місією я виїжджала до Полтави, де детально вивчила можливості для вибуху пам'ятника Петру I. Указанник вибухи, відповідно до вказівки Шухевича, мали здійснитися в знак протесту ... Питання: Продовжуйте далі розповідати про ті спеціальних завданнях Шухевича, які виконували. Відповідь: ... керівники ОУНівського (руху в анти) радянській роботі орієнтувалися на Америку, розраховуючи на військову допомогу останньої. У світлі цього, в січні 1950 року, за завданням Шухевича, я вилітала літаком до Москви, де за фіктивними документами на ім'я Денис зупинилася в готелі "Метрополь". Будучи в Москві, я встановила, що американське посольство розташоване на вулиці Мохової, № 15. Тут же, як було встановлено Шухевичем, я намітила місце для майбутньої зустрічі з представниками американського посольства, ініціативно вибравши для цього станцію метро "Ізмайлівська", після чого виїхала назад до Львова. Питання: З якою метою передбачалося зустріч з американцями? Відповідь: ... Можу лише припускати, що все це робилося для того, щоб підпілля ОУН могло встановити контакт з американцями на території Радянського Союзу і мати з боку їх підтримку тут - всередині країни ... Допитав: Зам. Нач. Відділу следчасті МГБ УРСР майор (подпісь. - С.К.) Гузєєв Незважаючи на трагічну загибель Романа Шухевича, яка стала своєрідним вододілом в діяльності ОУН, Організація, тим не менше, ще якийсь час продовжувала функціонувати нормально: вела роз'яснювальну роботу, видавала літературу, і головне, доводила необхідність збройної боротьби на українських землях. По суті, в діяльності ОУН нічого незмінність: ні структура, ні способи і методи боротьби, ні мети. На жаль, з кожним роком ОУН втрачала все більше і більше людей, ситуація ускладнювалася. Для цього були певні причини. Напряженнгость між Заходом і комуністичним блоком зменшувалася, і Москва направила більш значні сили на боротьбу з національно-визвольним рухом всередині СРСР. Не сидів склавши руки і КДБ. 12 жовтня 1957 у Мюнхені був убитий відомий діяч української еміграції Лев Ребет. А через два роки, 15 жовтня 1959 року, здест же, в Мюнхені, в пох'езде свого будинку було абсолютно смертельне замах на лідеоа ОУН Степана Бандеру. Вбивцею обох діячів українського націоналтзма став агент КДБ Богдан Сташинський, який ще через два роки перейшов на Захід і здався німецькій владі. На суді Сташинський щиро покаявся у скоєному. Він був засуджений до восьми років позбавлення волі, проте головним злочинцем було визнано радянське керівництво. Колишній начальник ПГУ КДБ Леонід Шебаршін у своїх спогадах пише: "Підстави для звинувачення розвідки у вбивстві політичних супротивників радянської влади за кордоном були. Вказівки про ліквідацію конкретних осіб віддавалися з самого високого політичного рівня. Розвідка виконувала їх. Останньою операцією такого роду було вбивство С. Бандери в 1959 році ". Наприкінці 1966 року Сташинського таємно випустили на свободу і переправили в США, де він, можливо, і до цих пір проживає під чужим ім'ям. З інтерв'ю автора з колишнім генералом КДБ Олегом Калугіним: С.К.На вашої пам'яті: чи вів КГБ війну проти ОУН? О.К. А як же ... По-перше, весь КДБ Україні був налаштований на цю хвилю. І, по-друге, Україна була однією з головних складових частин Радянського Союзу, і спроби відірвати її від СРСР вважалися одним з найбільш серйозних державних злочинів. І в цьому сенсі українські націоналісти були найбільш яскравими і прямими ворогами радянської влади, і тому підлягали ліквідації. Ну і, в першу чергу, їх ватажки - "провіднікі", як їх називали. Якщо ми, наприклад, з вірменською еміграцією, "дашнаки цютюн" (була така організація, вона, до речі, була наскрізь пронизана радянської вгентурой), могли знаходити спільну мову, то з українськими націоналістами це було важкувато. Але, тим не менш, ми мали агентів і там. Вони перебували на контролі і в Москві, і в Києві. З їх допомогою знаходили антирадянськи налаштованих людей. І вони підлягали ліквідації. І ця політика ніколи не змінювалася. Може бути, стала згодом більш обережною. С.К. Значить операції проти ОУН проводилися і в США, зокрема, в Нью-Йорку, де проживає досить велика частина української діаспори? О.К. Вони проводилися скрізь, де була можливість. У нас, в управлінні "К" було спеціальне відділення (при мені його начальниками були Філімонов, а потім - Нечипоренко), яке вело справи українських націоналістів за кордоном. Нью-Йорк - Вашингтон, 2001 р. http://www.agentura.ru/dossier/russia/kgb/ukraina/kgb-oun/

2. Діяльність К.Р. поширюється на території України . 1.3. Для досягнення програмних цілей і завдань К.Р. має такі права, в тому числі, вільно здійснювати свою діяльність у межах, передбачених чинним законодавством України , по нагляду та контролю за фінансовою та господарською діяльністю органів місцевого самаврядування. Брати участь у загальнодержавних та місцевих референдумах, у виборах Президента України, Верховної Ради України, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб. Використовувати у своїй діяльності державні засоби масової інформації, а також засновувати власні засоби масової інформації. Підтримувати близькі за ідеологічними принципами об’єднання громадян. Здійснювати опозиційну діяльність, викладати і публічно обстоювати свою позицію з питань державного і суспільного життя. Приймати участь в обговоренні та оприлюднювати критичну оцінку дій і рішень органів влади, використовуючи для цього державні й недержавні засоби масової інформації. Вносити пропозиції до органів державної влади та місцевого самоврядування. Відстоювати права, свободи, соціальні, економічні, культурні та інші інтереси громади м. Коломиї . 1.4. Завдання К.Р - підтримувати на виборах і у своїй повсякденній діяльності тільки тих кандидатів у депутати різних рівнів та кандидатів у мери міста, про підтримку яких прийнято відповідні рішення на загальних зборах координаційної ради . Вибір на користь якого кандидата буде здійснюватися підтримка на виборах досягається шляхом підписання і юридично оформленого документа з особою яка заявила про себе , як кандидатом у виборчій діяльності . 1.4.1. Документ – це низка вимог від спілки громадян м.Коломиї , які майбутній обранець забов’язовується виконати в терміни прописані даною угодою і погодженні обома сторонами . 1.4.2. В разі не виконання прийнятих і підписаних умов обранець забов’язовується скласти з себе надані йому повноваження в разі його обрання або фінансово відшкодувати невиконані ним вимоги згідно кошторису прописаного в угоді підписаною ним . 1.4.3 Кандидат у виборчих перегонах , який відмовляється підписувати дану угоду, буде попередньо представлено у засобах інформації які доступні К.Р ,як людина, яка має на меті не чесні наміри і буде ігноруватися виборцями всіма засобами наданими йому конституційним правом . 2. До основних елементів організаційної структури відносяться: - первинні (мікрорайонні, квартальні, вуличні, будинкові) організації; 3.1. Координаційна рада – керівний координаційний орган , на етапах між загальними зборами, наділений такими правами: - Скликати загальні збори (конференцію);- Координувати дії первинних та районних організацій (дільничних і окружних – в ході виборчої кампанії), заслуховувати звіти керівних, контрольних органів та окремих учасників КР, забезпечувати прямий і зворотний зв’язок між структурними підрозділами та членами КР; 3.2 Координувати дії представників К.Р в органах влади. 4. Голова громадської організації К.Р обирається на загальних зборах учасників організації більшістю голосів. За своєю посадою він одночасно є головою Координаційної ради , керує їх засіданнями і підзвітний загальним зборам учасників організації. Він наділений правом підпису, затвердження штатного розкладу та функціональних обов’язків представників виконавчого органу, але не має права одноосібно приймати будь яке рішення яке стосується діяльності К.Р . у відносинах з політичними партіями, громадськими організаціями, органами державної влади та місцевого самоврядування, недержавними органами і організаціями.

Саме в цій державі виникли проблеми у фінансовій сфері та економіці, що згодом відбилося на всьому світі. Існує багато версій конкретних причин цих проблем, і всі вони в якійсь мірі вірні, вони є свого роду логічними висновками з основного обставини, яка відіграла вирішальну роль в обвалі економіки і фінансового сектора США. Ця обставина або іншими словами першопричина світової кризи - перевиробництво долара. Природно, що перевиробництво американської валюти сталося не за один день і навіть не за один рік. Воно накопичувалося роками, починаючи приблизно з 70 - х років. Саме на початку 70-х років відбувся дефолт долара, причиною якого стало все те ж величезна кількість грошової маси в обороті. Після чого США оголосило про те, що ця валюта більше не забезпечується золотим запасом, що в свою чергу спричинило масштабне друкування банкнот. Займається цим друкуванням ФРС (Федеральна Резервна Система), в руках якої і знаходяться усі кермо влади і контролю за обсягами емісії долара. І всі ті країни, які забезпечували цю емісію і зростання ВВП в тому числі, не мали можливості простежити за обсягами долара. Природно, що ФРС або Центральний банк США таке положення цілком влаштовувало, адже по суті, ФРС - це приватна організація, яка належить двом десяткам банків. Їхній бізнес і полягає в банальному друкуванні банкнот в тих обсягах, які влаштовують саме їх. Таким чином, обсяг доларової маси у світі зріс, починаючи з 70-х років за рік 2008, перевершивши реальний обсяг товарної світової маси, що в якийсь момент призвело до світової економічної кризи, свідками якого ми і є сьогодні. Виникає логічне запитання: навіщо ФРС виробляло доларів більше, ніж це потрібно для нормального функціонування економіки? Відповідь більш ніж проста: мета такого вчинку - впровадити долар в економіку інших країн. І дійсно, долар став майже другого розрахункового валютою не тільки в Росії, але і в інших європейських країнах і країнах Азії. До недавнього часу долар настільки щільно входив (та й зараз не здає свої позиції) в наше життя, що рубль був, прямо скажемо, не актуальний як розрахунковий грошовий засіб. Ще однією особливістю американської економіки була її іпотечна (кредитна) політика. Велика кількість грошової маси пішло на створення цієї політики. І як результат, багато американців були забезпечені житлом ще до того, як стали заробляти на це житло з умовою подальшого тривалого часу його виплати. Затребуваність житла стала рости в період з 2001 по 2005 роки, що призвело до попиту на нерухомість, і, як наслідок, до попиту на кредит під цю нерухомість. Адже, таким чином, люди намагалися вкласти свої гроші з перспективою подальшого його примноження. Було видано безліч кредитів, але не простих як прийнято розуміти у нас, а так званих «ненадійних». Це окремий вид кредиту, схильний до вищого ризику не повернення. Як правило, такі кредити брали люди, які мали проблеми з придбанням звичайних кредитів, наприклад, малозабезпечені верстви населення, у яких дохід був занадто малий для отримання звичайного кредиту, або ті, хто мав прострочені виплати та погашення по кредитах. Гарантом такого ненадійного кредиту вважалася та нерухомість, під яку було взято кредит, а точніше та різниця в ціні між первинною і кінцевою вартістю нерухомості. От і вийшло, що ринок став насиченим і досяг «стелі» у реченні, і наступне покоління не захотіло купувати житло за такими цінами, що в свою чергу спричинило зниження вартості нерухомості, і вже стали виникати проблеми. Адже початкова вартість кредиту була в рази менше сформованого попиту. В одиничному випадку це б не завдало економіці великої шкоди, але тому ринок США був наповнений до країв такими кредитами, почалася паніка, що й привело до таких плачевних наслідків. Таким чином, перегрітий ринок іпотеки США можна назвати ще однією причиною світової кризи.

Наша приналежність до того чи іншого стада спонукає нас відстоювати внутрішні потреби встановлені самим ста-дом або ж його ватажком . Відчуйте різницю в можливостях самореалізації – чи то під чиєюсь владною рукою , чи в спільних інтересах на добровільній основі з повним розумінням усієї відпові-дальності вашого вибору . І тут саме цікаве . Як тільки вибір зроблено ми чомусь починаємо усвідомлювати ,що той хто не з вами – той проти вас і автоматично зараховується в стан закля-тих ворогів . А що конкретно , ви чи ваш опонент , можете ска-зати в докір одне одному окрім того ,що ви стоїте під різними прапорами . Навіть важко і придумати щось путнє ( окрім того ,що вже придумали за вас ). То де ж насправді ваш ворог ? Далі буде . автор - Грицьків О. М.

У нас забрали нашу єдність , нашу силу . Та на-віть ніхто і не забирав . Ми самі , нас тільки підштовхнули в пот-рібному їм напрямку. . А ми ,що ми? Ми дійшли до безглуздя . Діли-ли церкви щосили гамселячи одне одного ,продавалися за мізер не-мов отой Юда .І вважали це праведною справою? Нас стукали ло-бами на майданах , піднімали над нашими головами різнобарвні прапори , вчили як правильно продати свою частку державного майна за безцінь . Ви тільки подивіться з якою легкістю було зни-щено промисловість на наших теренах .І все нашими руками . Ми безвідповідально і легкодухо віднеслися до нового стану – свобода . Ох як солодко , як хотілося діяти ... От ми і чинили , але не те . А як ми себе поводили - розцінюйте самі .І непотрібно звинувачувати когось . Ми самі творили свою історію . От шкода , що по зрадли-вим підказкам .А не з тією любов'ю ,що була у нас в серцях . (далі буде ) автор - Грицьків О. М.

І в один "прекрасний" день, всі ми, стаємо - хто без грошей, хто в зростаючих день від дня в боргах, а хто слабший - вирішує всі проблеми як завжди - суїцидом. Так, навколо хаос, але тепер цей хаос неконтрольованим вже неназовеш, як в минулий раз. Це вже добре налагоджена машина по стабілізації світової всесвітньої фінансової обстановки - наш рятівний круг, ну за дуже маленькі відсотки надані так скажемо для «виправлення порушення рівноваги в платіжних балансах». Але для отримання такого кредиту потрібно враховувати рекомендації МВФ, які дуже часто - густо багато в чому суперечать здоровому мисленню, а то і порушують суверенність держав. Політика і рекомендації МВФ щодо країн, що розвиваються неодноразово піддавалися критиці, суть якої полягає в тому, що виконання рекомендацій і умов в остаточному підсумку спрямовані не на підвищення самостійності, стабільності та розвиток національної економіки держави, а лише прив'язування її до міжнародних фінансових потоків. Так, все це було б добре. якби не ці нечисленні але вельми інтригуючі і сумнівні але. Логічно навіть для простого обивателя задатися питанням, якщо у мене, у сусіда, та що там, навіть у сусідніх державах і якщо вірити пресі в планетарному масштабі - грошей тотально не вистачає скрізь. Так, гроші річ така - або вони є, або їх немає взагалі. Але якщо вірити офіційним документам МВФ то вони старанно пошкребли за своїми засіках і нашкребли ого як. Тільки от хотілося б конкретніше знати де ці засіки? Так ось, що конкретно йдеться про походження цих запасів - (МВФ у своїй діяльності використовує не тільки власні ресурси, а й гроші взяті в борг. Фонд користується кредитом групи десяти в межах 17 млрд. СДР, а також використовує позики центрального банку, активи Саудівській Аравії та деяких інших срань. Загальна сума кредиту неповинна перевищувати 60% від загального обсягу квот.) В принципі виходить, що ми отримуємо свої кредити вже через другі руки, але і це було б нічого, та ось чому то насторожує вже дуже маленькі відсотки, та й суми роздаються всім тим, хто просить. Здається гроші в цьому колодязі ніколи не вичерпаються. Вчитуючись повторно в абзац вище - більшість адрес нам відомі крім деяких інших країн. Де ж ці інші таємниче - багаті і не бажають показати світові своє личко чесноти країни? Може тому, бо як сказано в Біблії - і нехай ліва рука не знає, що робить права? Або ж просто з тієї причини, що дехто - хто не бажає все ж щоб знали про існування і правді виникнення їх банківських рахунків. Перший варіант не настільки таємниця бо чеснота довго не ховається в тіні і оспівувати її рано чи пізно почнуть. А от варіант номер два вже стає вкрай цікавий. А тому як нелегальний, то і стає за насіння печатками. І так, звідки гроші нам не зовсім зрозуміло. А прочитуючи історію виникнення організації, а тим більше історію її діяльності стає вкрай цікаво взагалі, хто за всіма цими махінаціями стоїть. А відомо нам я думаю далеко не все, а тільки мала частка правди. Справа в тому, що МВФ - це зовсім не інтернаціональна філантропічна Організацію, яка, як нам намагаються внyшіть самі сановники МВФ, поспішає на допомогу будь-якій країні, де з'являються фінансoвие Складність або нужда в удосконалення економіки. МВФ і Світовий банк були створені ТНК не в філантропічних цілях, а для того, щоб навязивaть державам тактику ТНК. Всі ці компанії мають чітку національну прив'язку: у всіх ТНК штаб-кваpтиpу розташовані в якійсь певній країні і все ТНК платять цій країні податки. Силами так званих антіглобaлістов вдалося узнaть, що понад 90% ТНК - це, насправді, компанії США, і їх дія oбогащает фінансову верхівку США. Саме ці компанії контpоліруют дейcтвія МВФ і Міровoго банку, від того що ці організації нoсят антидемократичний характер і рішення в них приймаються не безліччю голосів, а тими, у кого потік грошей (а грошей більше в МВФ і Світовому банку у банкірів США). Кожна дія МВФ і Світового банку обумовлена пакетом напівлегальних угод, укладених междy цими організаціями і Міністерcтвом фінансів США. Даний пакет імeнуется «Вашінгтoнскій консенсус» і спрямований на усіленіe вплив фінансoвогo капіталу США в кожній країні, руйнування сопеpника Уолл-Стріта і акумулювання світових фінанcових резервів у банках США. Дії МВФ зруйнували економіку багатьох країн світу, наприклад Югославії, Руанді, Сомалі, Мексики, Індонезії, Бразилії, Перу, Еквадорі, Аргентини і мало того, все це було зроблено брудними грошима які легко і невимушено були відмиті таким варварським способом. А тепер хотілося б знати, чому влада сраний бере позику, так нерозважливо і безвідповідально виконує всі деректіви МВФ. Хіба вони - політична еліта, не розуміють наслідків своїх діянь? Та ні, розуміють. Знову виникає питання - чому? Відповідь напрошується сам собою - або є особистий інтерес, або людина, що робить такі кроки і справді тупий, хоча в другому я особисто не дуже переконаний. І так, чому все ж ділкам з МВФ так легко вдається змушувати різні країни брати свої кредити? Хоча заздалегідь, мотив і наслідки таких кредитів, нам всім дуже добре відомий. І знову запитання. Відповідь ми знаємо або ж здогадуємося, але теж чомусь мовчимо. 18 листопада 2011 (Al. Govard) автор - Грицьків О. М.

Ви хочете сказати, що через незнання вселенських принципів і механізмів буття, відбувалися оргії інквізиції. Аж ніяк. У ті часи, монархія ще не була так впевнена в своєму світовому статусі, і від того так жорстоко карала кого б то не було прогресивно мислячого. Скільки прекрасних ідей, які можуть істотно полегшити чи покращити побут людства, згоріли у вогні караючої. В ім'я чого? Релігійні політологи змушені були стримувати еволюційний прогрес спрямовуючи суспільство в своїй площині мислення. І так би й тривало напевно до нескінченності. Та ось тільки одного разу в студену зимову пору, дещо кому, все ж таки довелося визнати, що напевно вистачить жити при свічках, пересуватися по світу зі швидкістю кінної вози, та й хіба мало ще чого. Вирішено було відкрити двері скарбниці знань, яка займалася збиранням протягом усього свідомого життя людства, всього незрозумілого і не зрозумілого в ті часи, але можливо потрібного в майбутньому людства. Єдине місце на землі, куди вхід означав вірну загибель випадково потрапив сюди. І так було вирішено, що людство вже готове і може використовувати деякі блага технічного прогресу, але із застереженням - деякі. Бо розум людський може цього всього не сприйняти і може статися непередбачене. А що саме може статися? Ну хіба мало що. І так цей хтось, зрушив з мертвої точки технологічну революцію. А цікаво, якими критеріями оцінювалася готовність людей у використанні цих благ? І чому саме тепер, а не раніше сторіччям або навіть тисячоліттям? Адже жило людство в потемках багато століть і тут за кілька минулих століть неймовірний стрибок у обнузданіі ядерної енергетики, мікроелектронікі і все це прямо від лампадки закіптюжений в усьому світі до оптіволоконних систем і мега компютерів. Як не старайся зрозуміти, але всерівно дивно. Адже людство за минулі тисячоліття ні відняти ні додати, а розумніші не стало. Дай ці технології тисячу років тому ви думаєте люди не в змозі освоїти всі ці гаджети? Думаю з легкістю. Бо пізнання їх були трохи дивними, наприклад астрономії - знання про розташування світил дуже дивують, в архітектурі - досить і досить. Одна із загадок - піраміди, до цих пір розбурхує розум будівельників і вчених, як, чому і якщо розібратися то і по теперішній час споруда даного об'єкта досить грандіозна будова яку назвали б будівництвом століття. Так що ж змінилося в людині, що сприяло просуванню прогресу саме тепер? Та нічого. просто хтось вирішив - треба, настав саме той час і ні роком раніше ні через рік. А навіщо, адже жили ж і нічого і добре було. Та ні, нате вам і атом і гас, і літак, і навіть в космос полетіли. Дивно. Неспроста це я вам скажу. Щось дали, а що візьмуть натомість? Та й такі зміни обов'язково потягнуть за собою наслідки. Які? А нам залишається тільки чекати цих наслідків. А може воно й на краще? автор - Грицьків О. М.