- Вуйку , ваше сіно горит ! - кричить старший циганчук .
- Йой , гвалт , ратуйте , хто може ! - добродушний гуцул б"є сардаком по полум"ї , ще більше роздмухуючи його . Проте
серед метушливої підступної братії з"являється заздалегіть приготований цебер води . Вже за хвилину фірман щедро розраховується ще не заробленим грошем за врятовану отаву . - Агій ,
ще трохи , й міг згоріти цілий міст .-
На його другому боці сидить бородати лірник - жебрак і крутить свою невибагливу мелодію , схожу на дзичання
розтривоженого вулика . Поговорюють , що ці сліпі музики навіть уміють воржити . А ось і дівчина , у якої не все гаразд з кавалерами , тицяє у руки дідові купюру і шепоче на вухо -
Приговоріт мені аби я швидко віддаласі . - Лірник раптово перериває свуою думу і махнувши чубом , голосно бубонить беззубим ротом , - Абис-сі віддала , віддала- .
- Та потихи - оглядаючись всеобіч , сичить розчервоніла дівка .
- Віддайсі , потихо , потихо - приспівує далі старець . Останніх слів уже не розчути - поруч прогуркотів паротяг .
Пополудні втомлені базаруванням селяни неквапливо вертають до своїх осель . А на розі з генделика " Мурованці " ще довго
лунають пісні й веселі оповідки про коломийське ярмаркування .
Та якось настали для моста моторошні дні . Це військові у чорних одностроях з собаками женуть людей з Яблунова ,
Печеніжина , Косова , як ото нещодавно гнали худобу . Розмірений ритм безтурботних днів змінився на суцільну поволоку , зіткану з плачу і прокльонів .Так було аж до того часу , коли
ціж військові не покидали спішно місто , а повітря наповнювалося густим запахом пороху . Це на тлі місячної ночі довгою тінью проповзли два зігутих силуети , розмовляючи на мості
незрозумілою мадярською мовою . Один з них підважив дошку й заклав пекельний механізм з годинником . . Тільки - но ці двоє розчинилися в темряві , як від вибуху шубовснула в воду
опора , а на сусідній вілиці завалилося кілька комінків на хатах .
Давній міст доживав останні дні . Червонозоряні солдати привезли ешелоном з далекої Німеччини новий трофейний металевий
міст . Від дерев"яного зосталися хіба що обрізані дубові пні , які й нині беззубо , мовтой лірник , стирчать собі над водою .
- Від Радянського інформбюро : 26 березня 1944 року війська 2-го Українського фронту вийшли до державного кордону СРСР на
ріці Прут - . Наступного дня почався наступ радянського війська за межею Радянського Союзу .
Автор - В . Нагірний
Write a comment