Гірська річка асціюється в мене з дикою , гордою і непокірною сарною . Свобода понад усе , жодних тобі пут . Недарма стверджують старожили , що долина , яка утворилася між Воскресінецькою горою і
пролягла вздовж вулиці Замкової , - то давнє річище Пруту . Такі природні процеси , що формувалися протягом тисячоліть , географи називають терасами .
Десь тут , у районі мотодрому , під товщею гравію , немов законсервовані , залягають тони скамянілої смоли , залишені напризволяще вояцтвом Олександра Суворова , полки якого
просувалися цим шляхом на російсько- турецьку війну . Чорним тоді було небо від киптяви . Це сотні найманих китайських майстрових людей конопатили малу флотилію для форсування Прута ,
а відтак і Дунаю . Можливо трицентнеровий якір , який знайшли при копанні котловану під майбутнє міське озеро , що біля Шевченківського парку , теж свідок тих забутих подій . Вряди -
годи на цьому місці повені вивергають з дна частину якоїсь дороги , яка ймовірно вела до переправи . А ось каламутні води Пруту вимили не менш цікавий сюрприз . Біля нового моста
увагу привертала бетонована брила , в яку було вмуровано три оковані металом млинські жорна , діаметром понад півтора метра . На кремнієвих грудях одного з коліс , по внутрішньому
периметру , збереглося викарбуване тавро виробника - LILLIDGE and Neutan - Breslau . Знахідка вказує на те , що це фрагменти могутньої колись греблі . Рукотворна загата спиняла плин
рііки і спрямовувала її в бічні канали - млинівки Коломиї та Нижнього Вербіжа , Але , як бачимо , водна стихія не має звички вічно терпіти диктат людини .
Не впевнений в точності інформації поданого нижче коментаря про якір. Потребує уточнення.
А тепер про озеро. Ніхто йго спеціально як озеро не копав. Воно утворилося внаслідок якогось прорахунку ненароком. А справа була ось яка.
В 1968 та в 1969 роках на Прикарпатті влітку йшли сильні дощі, що викликало в ці роки сильний розлив річки Прут. Сталася повінь. Вода доходила аж до окремих будинків по вулиці Міцкевича, а тим, що
розташовані ближче до річки, вода завдала значної шкоди. Після цього по лівому берегу Пруту була збудована захисна земляна дамба.Землю брали, підгрібаючи її до берега річки бульдозерами. Схили дамби
укріпили, обложивши їх важкими бетонними плитами. З тих пір дамба справно виконує свою функцію: захищає місто від можливих повеней. І підтоплень міста з тих пір не було. Але, будуючи дамбу, десь
припустилися незначного прорахунку: в районі парку Шевченка до дамби землю підгребли так, що вигребли яму, рівень дна якої став нижче рівня води в річці. Яма наповнилася водою з річки, яка повільно,
але просочилася через дамбу. Води добавляли і дощі. Так виникла незапланована водойма. На щастя, земля в тілі дамби ущільнилася під власною вагою та вагою бетонних плит і надалі воду майже не
пропускала; дамба не зруйнувалася. А водойма залишилася. Спершу хлопчаки пробували тут купатися: вода добре прогрівалася під сонцем. Проте швидко полишили це заняття: болото на дні, брудна
скаламучена вода. Кілька років поблизу водойми нічого не росло,адже родючий грунт,якого і так тут було мало, згребли в дамбу.Залишилася неродюча земля. А в водоймі в перші роки не те що риба--жаби не
заводилися.З часом природа взяла своє і тепер довкола водойми є зелень. Водойма стала озером.Острів на ньому з"явився на багато років пізніше.Чому на сучасній карті озеро названо
Шевченковим--неясно.Хто його так назвав? Коли?
А якір в річці знайшли років за 20-30 перед тим. Якщо не ще раніше.
Write a comment
Петро (Thursday, 22 February 2018 14:37)
Не впевнений в точності інформації поданого нижче коментаря про якір. Потребує уточнення.
А тепер про озеро. Ніхто йго спеціально як озеро не копав. Воно утворилося внаслідок якогось прорахунку ненароком. А справа була ось яка.
В 1968 та в 1969 роках на Прикарпатті влітку йшли сильні дощі, що викликало в ці роки сильний розлив річки Прут. Сталася повінь. Вода доходила аж до окремих будинків по вулиці Міцкевича, а тим, що розташовані ближче до річки, вода завдала значної шкоди. Після цього по лівому берегу Пруту була збудована захисна земляна дамба.Землю брали, підгрібаючи її до берега річки бульдозерами. Схили дамби укріпили, обложивши їх важкими бетонними плитами. З тих пір дамба справно виконує свою функцію: захищає місто від можливих повеней. І підтоплень міста з тих пір не було. Але, будуючи дамбу, десь припустилися незначного прорахунку: в районі парку Шевченка до дамби землю підгребли так, що вигребли яму, рівень дна якої став нижче рівня води в річці. Яма наповнилася водою з річки, яка повільно, але просочилася через дамбу. Води добавляли і дощі. Так виникла незапланована водойма. На щастя, земля в тілі дамби ущільнилася під власною вагою та вагою бетонних плит і надалі воду майже не пропускала; дамба не зруйнувалася. А водойма залишилася. Спершу хлопчаки пробували тут купатися: вода добре прогрівалася під сонцем. Проте швидко полишили це заняття: болото на дні, брудна скаламучена вода. Кілька років поблизу водойми нічого не росло,адже родючий грунт,якого і так тут було мало, згребли в дамбу.Залишилася неродюча земля. А в водоймі в перші роки не те що риба--жаби не заводилися.З часом природа взяла своє і тепер довкола водойми є зелень. Водойма стала озером.Острів на ньому з"явився на багато років пізніше.Чому на сучасній карті озеро названо Шевченковим--неясно.Хто його так назвав? Коли?
А якір в річці знайшли років за 20-30 перед тим. Якщо не ще раніше.