Державність та нація

Первісність національної ідеї, спрямованої на охорону общини, автоматично робило її главенство над усіма решта побутовими законами . Вікове вдосконалення , самими громадами , регуляторної діяльності законів поставлених на захист , як особистості , так і суспільних інтересів, приймалося на загальних зборах. Політики не існує , це надумана трактовка , як використати державний ресурс у власних цілях. Сучасність вимальовує нам дещо іншу картину в розумінні законів нашого суспільного життя . Утворене поняття політичної державності перебрало на себе главенство в державотворенні , тим самим створивши посил на утворення окремої величини у вигляді самої себе , як такової і народ , тобто нація , як інструмент , що забов'язаний підтримувати життя політичної державності , а не розвиток і процвітання нації в цілому . А це вже нагадує рабовласницький лад. Коли група людей об'єднаних під якимось політичним гаслом , створює усі умови для власного збагачення за рахунок використання державних ресурсів призводячи до зубожіння народу , в цілому нехтують главенством національної ідеї – не народ для держави , а держава для народу . А тому неоднозначність і розбіжності в поглядах різноманітних політичних партій ставлять під сумнів взагалі доцільність існування такових , якщо вони ставлять пріорітет однієї або кількох людей вище над суспільним . Не може існувати ніякої політики крім , як державної діяльності спрямованої на розвиток і служіння національної ідеї , а загалом і нації в цілому . Усі , хто шляхом призначення чи обрання опинилися на керівних посадах - є державними службовцями , призначені служінню народу , а не в угоду тимчасовим політично – фінансовим кланам . Попирання главенству закона , ставлячи керівну посаду над законом і над суспільством , нищить поняття рівності усіх громадян . Антиконституційна діяльність депутатів , антизаконна недоторканість , само призначення пільг , заробітніх плат , пенсій , забрали це право у державних інституцій призначених виконувати усі ці регуляторні функції . Ми живемо в двухярусній державі . Де верхній поверх був збудований і утримується за державний кошт тільки в угоду загарбникам нашої з вами свободи . А нам залишився , навіть не перший поверх , а підвальне приміщення . А чи знаємо ми достеменно , в яку суму державних , а значить і наших з вами , коштів обходиться утримування усіх цих само призначенців ? А ніхто вам і не відповість , бо це секрет державної ваги , як власне нещодавнє абсурдне втаємничення навіть підпису президента країни під присягою , яку він склав на вірність служіння своєму народу . Іде повне відмежування правлячої верхівки від народу . Для того щоб стати народним обранцем виявляється не досить назбирати необхідний мінімум підписів своїх виборців , а ще й потрібно мати чималу суму грошей , для того щоб можна було купити собі місце в парламенті . Продажний політикум окупував державні структури , унеможлививши прихід до влади простих громадян . У нас забрали всі конституційні права , натомість залишивши одні обов'язки . Уся абсурдність сучасності полягає в знищенні всіх етичних і моральних цінностей людства . І на останок – я не закликаю боротися , або сидіти опустивши руки , ні . У нас залишилося ще одне конституційне право – право обирати . Згуртувавшись у народні громади ми можемо ігнорувати вибори унеможлививши прихід існуючої влади , а натомість висувати своїх народних обранців . Відміна всіх попередніх законів , які були прийняті з грубими порушеннями чинного законодавства . Влада в країні повинна бути народною , а не миттєвих політичних амбіцій . Депутатом повинно бути не вигідно , ні у фінансовому , ні у якому іншому розумінні окрім , як тільки служінні своєму народу . Тільки тоді у владні структури будуть приходити справжні патріоти . Пора повернути своє право – народне право , бути повноцінним громадянином своєї держави . Гуртуймося ! Держава понад партії, нація понад класи". Симон Петлюра автор - Грицьків О. М.