Прикро і сумно ,але це ніщо в порівнянні з тим ,як боляче і сором-но. Наша метушня , амбіційність і в якісь мірі навіть небажання розуміння того, що діється навкруги, засліпило нас . Події що
ви-рують, так швидко змінюють одна одну , що ми навіть не второ-пали що ж відбулося, як змушені констатувати зміни. Але чи саме цього ми хотіли? Та нас і не питають. Та й навіщо, якщо подія вже
відбулася . Ми живемо вчорашнім днем. У нас забрали наше майбутнє. Нас розбили на різні табори, нам дали свободу вибору політичних поглядів .І чим більше тим краще . Плодіться , тіште-ся (своїми
досягненнями)!!!! Бо воно і так вам не належить . І хіба ми живемо не в одній країні? Хіба не одного і того ж прагнемо ? А тепер вже ні . Бо нас багато , ба навіть дуже багато , і нас легко
здолати подинці .
1
У нас забрали нашу єдність , нашу силу . Та на-віть ніхто і не забирав . Ми самі , нас тільки підштовхнули в пот-рібному їм напрямку. . А ми ,що ми? Ми дійшли до безглуздя . Діли-ли
церкви щосили гамселячи одне одного ,продавалися за мізер не-мов отой Юда .І вважали це праведною справою? Нас стукали ло-бами на майданах , піднімали над нашими головами різнобарвні
прапори , вчили як правильно продати свою частку державного майна за безцінь . Ви тільки подивіться з якою легкістю було зни-щено промисловість на наших теренах .І все нашими руками . Ми
безвідповідально і легкодухо віднеслися до нового стану – свобода . Ох як солодко , як хотілося діяти ... От ми і чинили , але не те . А як ми себе поводили - розцінюйте самі .І
непотрібно звинувачувати когось . Ми самі творили свою історію . От шкода , що по зрадли-вим підказкам .А не з тією любов'ю ,що була у нас в серцях . (далі буде ) автор - Грицьків О. М.
Write a comment