Мольфар - заклинатель небес Мольфары - маги Карпат. Мольфар -
заклинатель небес Это - легенда.... "...cтав проти хмари, одна нога наперед, і склав руки на грудях. Закинув назад бліде обличчя і вперся похмурим оком у хмару. Стояв так довгу хвилину, а хмара
ішла на нього. І раптом сильним рухом він кинув кресаню на землю. Вітер зараз звіяв її в долину і підхопив на голові в Юри довге волосся.
Тоді Юра підняв до хмари ціпок, що тримав у руці, і крикнув у синій клекіт: -- Стій! Я тебе не пускаю!.. -- Стій!.. І хмара раптом спинилась. Підняла здивовано край, сперлась, як кінь на
задні ноги, заклекотіла внутрішнім гнівом, одчаєм знесилля і вже просила: -- Пусти! Де ся подіну? -- Не пущу! -- Пусти, бо гинем! -- кликали жалібно душі, згинаючись під вагою переповнених
градом мішків. -- Ага! Тепер ти просиш!.. Я тебе заклинаю: іди у безвісті, у провалля, куди коні не доіржуть, корови не дорікують, вівці не доблеюють, ворони не долітають, де християнського
гласу не чути... Туди пускаю тебе... І дивна річ -- хмара скорилась, покірно повернула наліво і розв'язала мішки над рікою, засипаючи густим градом зарінок. Біла завіса закрила гори, а в
глибокій долині щось клекотіло, ламалось і глухо шуміло..." Михайло Коцюбинський "Тіні забутих предків" Михайло Нечай - мольфар :
Мольфар -
заклинатель небес Это - легенда.... "...cтав проти хмари, одна нога наперед, і склав руки на грудях. Закинув назад бліде обличчя і вперся похмурим оком у хмару. Стояв так довгу хвилину, а хмара
ішла на нього. І раптом сильним рухом він кинув кресаню на землю. Вітер зараз звіяв її в долину і підхопив на голові в Юри довге волосся.
Write a comment