- це ціла скарбниця цікавих предметів гуцульського побуту. Тут можна побачити як повсякденний, так і весільний одяг гуцулів, характерні писані тарілки, старовинні монети, дерев'яні замки, бартки
(гуцульські сокирки), цілу колекцію незвичайних музичних інструментів. Але родзинкою музею є звичайно його господар, справжній гуцул - Роман Кумлик.
Впродовж екскурсії Роман віртуозно заграє на скрипках, дудках, трембіті, цимбалах та інших експонатах свого музею. Надовго запам'ятаються відвідувачам влучні та дотепні жарти та анекдоти
приправлені гуцульською гостротою, якими невпинно сипле пан Роман. За годину проведену в музеї, відвідувачі дізнаються про цікаві моменти побуту гуцулів, про обряд весілля та особливості
сімейного життя, про лісовий промисел та сплав дараб, про особливості характеру гуцулів та їх ставлення до життя.
Адреса: вул. І. Франка, 5, с-ще Верховина, Верховинський р-н, 78700 тел.: (098) 39-98-345 Опис: Основні напрями музею: поповнення фондів; науково-видавнича та екскурсійно-пошукова діяльність.
Профіль музею: краєзнавчий. Вихідний: понеділок Години роботи: з 9:00 до 18:00 год. Обід: з 13:00 до 14:00 год. Коротка характеристика з точки зору можливості відвідування людьми з особливими
потребами: Поблизу музею стоянки немає; до центрального входу в музей ведуть 12 сходинок (пандусу немає). Кімнати музею просторі; експонати підписані.
З 1953 р. тут була кімната-музей, сільський клуб та бібліотека. У 1960 р. за сприянням Платоніди Володимирівни Хоткевич та ректора Львівського університету ім. І. Франка Євгена Лазаренка у цьому
будинку створено літературно-меморіальний музей Івана Франка.Експозиція музею розташована в 5 кімнатах.
У музеї зберігаються меморіальні речі, якими користувався Франко. Це ліжко, на якому спав письменник, стілець на якому він сидів, столик, за яким працював; також годинник, який висів у
господаря за життя Франка, лавка, на якій сиділи Франкові гості. У музеї також є крісло-розкладачка, на якому відпочивав М. Коцюбинський. Цікавим експонатом є й гуцульська піч, оздоблена
кахлями роботи Олекси Бахматюка 1874 р. За останні десятиліття музейної роботи було оформлено понад 70 виставок на різноманітну тематику. Серед них: виставка картин художника І. Деркача
«Місця перебування І. Франка на Прикарпатті», фотовиставки «Криворівнянська коляда», «Історія життя Станіслава Вінденза у фотографіях», книжкові виставки «Леся Українка на Гуцульщині», «Вічно
живе слово Кобзаря», «Він жив на Гуцульщині і творив для неї», виставка писанок «Дивосвіт гуцульської писанки», виставки майстрів народної творчості та багато інших. У музеї проходять вечори,
франківські читання, зустрічі, конференції та інше. Вихідні дні: понеділок Години роботи: з 10:00 до 18:00 год. Обід: з 13:00 до 14:00 год. Коротка характеристика з точки зору можливості
відвідування людьми з особливими потребами: Навпроти музею, з протилежної сторони дороги, розташовується невелика площа для стоянки. Є вказівник, що сповіщає про розташування музею. Перед
входом на музейне подвір’я – 2 сходинки (висота першої – 11 см, другої – дещо менша). До центрального входу в музей ведуть 6 сходинок (пандусу немає) Є альтернативний вхід, до якого ведуть 3
сходинки (пандусу також немає); висота порогу перед входом в першу експозиційну кімнату становить 4,5 см; ширина проходу є достатньою для проїзду людини на візку. Між першою та другою
експозиційними кімнатами перешкод для пересування людей на візку немає. Щоб потрапити до наступних чотирьох експозиційних кімнат, необхідно перейти до коридору, до якого, людині на візку,
необхідно спуститись з порогу висотою 17 см. Перед входами до цих кімнат – високі пороги (9 см, 9 см, 12 см і 25 см). Всі кімнати музею є достатньо просторими, з проходами необхідної ширини.
Адреса: присілок Москалівка, с. Криворівня, Верховинський р-н, 78710 тел.: (03432) 5-37-04 Опис: Музей розміщений у колишньому будинку Василя Якіб’юка, в якому з 1906 р. по 1914 р. часто
перебував І. Франко.
Адреса: с. Красноїлля Верховинський р-н, 78716 тел.: (03432) 7-66-51 Опис: Гірське село Красноїлля своєю красою привертає увагу багатьох письменників, етнографів та наукових діячів.
На початку ХХ ст. тут побували: Володимир Гнатюк, І. Франко, М. Коцюбинський, Михайло Вахнюк, Володимр Шухевич, Лесь Курбас, Станіслав Вінценз, Михайло Ломацький та багато інших відомих
діячів.Та особливо Красноїлля, як і Гуцульщина, завдячує Гнату Хоткевичу - уродженцю Слобожанщини, письменнику і драматургу, який після революційних подій 1905 р. в Росії емігрував до
Галичини, до Львова, а потім на Гуцульщину, до Криворівні і Красноїллі. В центрі с. Красноїлля стоїть невеликий дерев’яний будинок. На стіні – меморіальна дошка, на якій напис: «В цьому
будинку в 1908-1912 рр. працював з першим Гуцульським театром відомий український письменник і громадський діяч Гнат Мартинович Хоткевич». Споруджений будинок в 1906 р. на кошти громади села,
як народний дім з читальнею. В цьому будинку Г. Хоткевич створив своє диво – Перший Гуцульський театр, з яким підкоряв театральні помости Галичини, Буковини, Польщі і Росії. У 110-ту річницю
з дня народження письменника в будинку відкрили громадський музей. В грудні 2004 р. музею присвоєно звання «народний». Експозиція музею розміщена в кімнаті і залі з сценою, де проходили
вистави першого Гуцульського театру. Складається вона з таких основних розділів: «Історія»; «Побут»; «Освіта і культура».Експозиція першої кімнати починається з історії села. Тут довідуємось
про перші письмові згадки 1661 р., а за дослідженням Петра Сіреджука 1649 р. У вітринах – метрикальні церковні книги, списки членів товариства «Тверезості», фотографії учасників Гуцульського
повстання 1920 р.; речі побуту і домашнього вжитку. Інший розділ розповідає про першу школу, засновану в 1827 р., документи про школи Косівського повіту, про першого вчителя Михайла Моровика.
Наступний розділ присвячений зв’язку Г. Хоткевича з Гуцульщиною. Перебуваючи тут 6 років, він полюбив цей край, його людей, гуцульську говірку, створив цикли творів про природу Гуцульщини:
«Гірські акварелі», про життя гуцулів «Гуцульські образки» та інші шедеври. В центрі експозиції знаходиться портрет Г. Хоткевича, фотографії учасників Першого Гуцульського театру. Перша
вистава п’єси польського письменника П. Коженьовського «Верховинці», перекладена письменником на гуцульський діалект під назвою «Антін Ревізорчук» відбулася в будинку читальні с. Красноїлля,
друга у Жаб’ю в 1910 р. З цього часу драматичний гурток було названо Гуцульським театром.Наступна експозиція присвячена акторам першого Гуцульського театру: на стендах фотокопії листів та
спогадів учасників театру; відгуки преси про виступи театру та гастрольні поїздки під орудою режисера, політичного емігранта, колишнього актора Петербурзького імператорського театру О.
Ремеза. Частина експозиції розповідає про гуцульські вечори театру; презентує музичні твори для гри на бандурі, написані Г. Хоткевичем. Дані експозиції розповідають про друге відродження
Гуцульського театру 1930 р. під керівництвом Василя Костинюка. На стендах - фотографії сім’ї Хоткевича, участь театру в першому фестивалі «Червона Рута» в 1989 р. Тут же виставлено експозицію
до 120-річчя Леся Курбаса, який протягом 1912 р. грав у гуцульському театрі. Інші стенди розповідають про відзначення 125-річчя Г. Хоткевича в селі, обласного театрального свята у Верховині
та гастрольної поїздки до Харкова. Продовжується експозиція висвітленням в пресі та стендах і афішах про гастрольну поїздку театру до місту Перемишля у 2005 р. В 2007 р. впроваджений
театральний фестиваль до 130-річчя Г. Хоткевича. Також в музеї розміщено фотографію часників другого покоління театру. У 1987 р. з нагоди 110-ої річниці на будинку читальні «Просвіти»
встановлено нову меморіальну дошку з барельєфом Хоткевича. В залі експозиція починається з фотографій на стендах про третє покоління сучасного Гуцульського театру, відродженого в 1988 р., під
керівництвом Марії Дідушко та Володимира Сінітовича. Тут же розміщено афіші виступів театру у 1988 р. в театрі М. Заньковецької у Львові, з виставою Г. Хоткевича «Гуцульський рік» на вечорі,
присвяченому 50-річчю з дня трагічної загибелі Г. Хоткевича. Сучасний Гуцульський театр складають переважно внуки та правнуки колишніх акторів з першого і другого поколінь театру, які
популяризують театральну спадщину Г. Хоткевича. Вихідні дні: понеділок, субота Години роботи: з 10:00 до 18.15; неділя: з 10:00 до 17:00 год. Обід: з 14:00 до 15:00 год.
Адреса: присілок Заріччя, с. Криворівня, Верховинський р-н, 78710 тел.: (03432) 5-37-04 Опис: Історико-архітектурна пам’ятка. У земельно-податкових книгах записи про цю хату від 1858 р. У кінці
ХІХ – поч. ХХ ст. тут проживали Палій і Параска Харуки. Часто до Харуків приходили Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Володимир Гнатюк, які відпочивали у Криворівні та збирали етнографічні
матеріали.
У 1964 р. хату-гражду було використано під час зйомок кінофільму «Тіні забутих предків». З 1984 р. хата-гражда стояла пусткою. У 1993 р. споруду відреставрували і через рік під час Першого
світового конгресу гуцулів тут було відкрито музей.У музеї експонувалися виставки: фотовиставка Ліди Сухі з Рочестера «Криворівня очима закордонних гостей», фотовиставка Василя Кобилюка «В
об’єктиві Верховинщина», виставка картин з фондів музею «Мистецтво прекрасне і вічне». Вихідний: понеділок Години роботи: з 10:00 до 18:00 год. Обід: з 13:00 до 14:00 год. Коротка
характеристика з точки зору можливості відвідування людьми з особливими потребами: Комфортного під’їзду до музею немає, звичайна ґрунтова стежка, що веде з пагорба вниз. Перед входом до
музейного подвір’я – брама, яка є значною перешкодою для осіб, що пересуваються на візку (висота порогу – 35 см). Перед входом в хату – високий поріг (15 см), високі пороги і між кімнатами.
Адреса: присілок, с. Зелене Підугорське Верховинський р-н, 78700 тел.: (03432) 3-31-42 Опис: Музей заснований в 2006 році. Тут можна оглянути картини, дізнатись як саме створюється гуцульська
вишивка. В музеї діють експозиції з побуту та етнографії. Також є сувенірна крамниця, в якій ви зможете придбати багато цікавих подарунків. Дні роботи: без вихідних Години роботи: в любий час
Адреса: Криворівнянська середня школа ім. М. Грушевського, с. Криворівня, Верховинський р-н, 78710 тел.: (03432) 5-34-43 Опис: Музей створений у 1965 році. Основний профіль: історичний та
краєзнавчий. Історія гуцульського села, життя та побут жителів Гуцульщини – основні напрями діяльності музею. Фонди музею налічують понад 100 експонатів. Робочі дні: понеділок - п’ятниця,
вихідні: субота – неділя. Години роботи: з 9:00 до 15:00 год.
Адреса: присілок Глифа, с-ще Верховина, Верховинський р-н, 78700 тел.: (03432) 2-25-57 Опис: Заснований музей у 2000 році. Основні напрями діяльності: перегляд стрічки та ознайомлення з історією
знімання кінофільму «Тіні забутих предків». В музеї діють такі експозиції: з життя та творчості видатних людей; з побуту та етнографії; з історико-архітектурної спадщини.
У цьому будинку під час зйомок кінофільму «Тіні забутих предків» (золоті медалі фестивалів «Південний хрест» та фестивалю в Салоніках, відзнака Британської кіноакадемії за кращий зарубіжний
фільм) в 1963-1964 рр. жив режисер фільму Сергій Параджанов. Тут проводив час і творчий колектив фільму: оператор – Юрій Іллєнко, художник – Георгій Якутович, актори Іван Миколайчук, Лариса
Кадочникова та інші. Робочі дні: субота - неділя Години роботи: з 9:00 до 18:00 год. Обід: з 13:00 до 14:00 год. Коротка характеристика з точки зору можливості відвідування людьми з особливими
потребами: Щоб дістатись до музею необхідно спуститись з пагорба, по якому проходить дорога (стоянки немає). Від пагорба до музею доріжка не прокладена і, враховуючи рельєф місцевості, можна
зробити висновок, що людині на візку дістатись до музею практично неможливо.
Адреса: присілок Грушівка, с. Криворівня Верховинський р-н, 78710 тел.: (03432) 5-34-06, 5-36-05 Опис: Музей-садиба знаходиться на присілку, де ще до початку Першої Світової війни мав свою віллу
Михайло Грушевський, який згодом став першим Президентом України. Нажаль, вілла не збереглася – згоріла в 1917 р. У 2003 р. будинок був відтворений.
У музеї представлено біографічні документи та світлини Михайла Грушевського, етнографічну збірку, предмети побуту початку ХХ ст. Музей є філією обласного краєзнавчого музею. Вихідний: понеділок
Години роботи: з 10:00 до 18:00 год. Обід: з 13:00 до 14:00 год. Коротка характеристика з точки зору можливості відвідування людьми з особливими потребами: Біля музею є стоянка. До входу в музей
ведуть 6 сходинок (пандусу немає). Потрапити до музею можна, пройшовши через двоє дверей. Ширина їх є достатньою для проїзду людини на візку. Висота порогів – по 4,5см. Кімнати музею просторі, не
створюють перешкод для пересування людей на візку.
Адреса: вул. І. Франка, 35 с. Верховина тел.: (03432) 2-17-44, (097) 307-52-54 факс: (03432) 2-22-06 Опис: Приватний музей Романа Кумлика міститься у його власному будинку і організований на
початку 2000-х років. Матеріали збиралися протягом 30 років – предмети побуту, давній гуцульський одяг, знаряддя праці, грошові знаки різних часів та багато іншого, що дає уявлення про життя
гуцулів.
Але предметом особливої гордості господаря є колекція музичних інструментів. Пан Роман проводить екскурсії особисто і грає на кожному інструменті, серед яких скрипки, цимбали, коза, дримби,
трембіти, роги; захоплююче розповідає про кожен з інструментів. Особлива любов в пана Романа до скрипки. В Його колекції є і скрипки-довбанки, і прямокутна скрипка. У виконанні господаря Ви
також почуєте народні пісні, гуцульські співанки, і все це під його ж акомпанемент на цимбалах та інших інструментах. Кожна екскурсія імпровізована, і, відвідавши Музей кілька разів, Ви все
одно почуєте від Романа Кумлика багато нового і цікавого про життя гуцулів, їхні важкі будні і яскраві свята, гострий гумор і самобутнє мистецтво. Робочі дні : Ви можете потрапити до музею у
будь-який час за попередньою домовленістю з власником.
