Національний заповідник «Давній Галич» створений з метою збереження пам’яток історії і культури Галича на заповідних територіях, які охоплюють майже 80 кв. км земель давнього Галича та його околиць. Під охороною знаходиться низка пам’яток загальнодержавного та світового значення, фундаменти 14 літописних церков ХІІ-ХІІІ ст., понад 200 пам’яток археології, 18 природоохоронних об’єктів, органічно пов’язаних з пам’ятками історії та архітектури. На території заповідника розташовані: Музей історії давнього Галича, музей народної архітектури і побуту Прикарпаття, регіональний природничо-ландшафтний парк. Давній Галич – столиця Галицького, а пізніше Галицько-Волинського князівства – унікальна історико-археологічна пам’ятка всеукраїнського значення. У 1994 році на основі комплексу історичних та культурних пам’яток ХІ – ХVII століть було створено державний історико-культурний заповідник, який згідно з Указом Президента України одержав статус національного і офіційну сучасну назву. Поряд з церквами Св. Пантелеймона (ХІІ) ст.), Різдва Христового (XVI ХІV- XVI ст.), Успіня Пресвятої богородиці (ХVI ст.), костелом та монастирським комплексом Кармелітів (XVIІ ст.), тут знаходиться згадана у Галицько-Волинському літописі «Галичина могила», легендарна Княжна криниця, фундаменти величного кафедрального Успенського собору (XІI ст.) з місцем поховання князя Ярослава Осьмомисла та каплицею Св. Василія ( ХVст.). У селі Крилос, яке знаходиться на території заповідника, збереглася система оборонних споруд з кількома рядами потужних валів. На мальовничому пагорбі над Дністром височать мури Галицького замку IX-XIII-XVII ст. Крім цього, на території заповідника знаходиться понад 200 археологічних пам’яток, які документально засвідчують етапи зародження та подальшого розвитку історичного міста. В цілому, на відміну від інших українських міст, де культурний шар минулих століть у переважній більшості дуже пошкоджений, а то й цілком знищений підземними комунікаціями та сучасними спорудами, княжий Галич ще зберіг скарби давньої культури. Пам’ятки давнього Галича дбайливо зберігаються та реставруються. Протягом 1995-2005 років відреставровані: історичний центр стародавнього міста з його пам’ятками, церкву Св. Пантелеймона, Успенську церква, каплицю Св. Василія, ряд пам’яток народної архітектури. Робочі дні: понеділок – неділя. Години роботи: з 9:00 до 18:00 год.

Цей музей просто неба є структурним підрозділом Національного заповідника «Давній Галич». Музей розташовується на території давнього городища. Заснований в 1979 році. Цей острівок народної архітектури знайомить відвідувачів з архітектурою і побутом жителів Прикарпаття кінця ХVІІ – початку ХХ ст. Скансен займає площу 4,5 га, на якій встановленого 11 архітектурних пам’яток та відтворено «мікросела» чотирьох етнографічних регіонів Івано-Франківщини: Опілля, Бойківщини, Гуцульщини, Покуття. Опілля представлене садибою з хатою ткача середини ХІХ ст. та господарською спорудою – стодолою кінця ХІХ ст. У цьому регіоні також знаходиться дерев'яна церква початку ХХ ст. та виробнича споруда – кузня кінця ХІХ ст. Бойківщину демонструє традиційна трикамерна курна хата 1878 р. Покуття відображене традиційною садибою кінця ХVІІ – початку ХХ ст. під солом’яним дахом і олійнею початку ХІХ ст. З етнографічної Гуцульщини в музей перенесено дві хати-ґражди кінця ХІХ ст., а також типову гуцульську хату 40-х років XX століття. Кожна реконструкція вміло розпланована у мікрорельєфі місцевості, ошатно опоряджена малими архітектурними формами. В інтер’єрах пам’яток – чимало етнографічних реліквій – предметів життя й побуту наших предків. Більше інформації на сайті www.davniyhalych.if.ua Музей увійшов до переліку обєктів, перевірених на рівень доступності для людей з особливими потребами. Коротка характеристика з точки зору можливості відвідування людьми з особливими потребами: Специфіка даного музею полягає в тому, що це – музей під відкритим небом, в якому представлені сільські житлові та господарські споруди. Автентичні невеликі за розмірами хатки, особливості інтер’єрів – все це робить музей надзвичайно колоритним та привабливим, проте унеможливлює використання сучасних будівельних пристосувань щодо створення умов для безбар’єрного пересування людей на візках. Відвідування даного музею людьми з особливими потребами можливе лише за наявності супроводжуючих осіб.

Ідея створення природничого музею в Галичі зародилася у 1998 р. під час святкування 1100-річчя першої письмової згадки про це давнє місто. Упродовж 1998-2003 рр. формувались природничі фонди у Національному заповіднику «Давній Галич», а в 2004 р., під час святкування десятиріччя заповідника, в музеї «Історії давнього Галича» була відкрита експозиція «Природа Землі Галицької». Вона представляла типи природних комплексів у вигляді 4 закритих і одної великої відкритої діорам з 199 експонатами (187 видів тварин) і займала площу 48 кв. м. У 2006 році музей був переміщений до головної садиби Галицького національного природного парку. Сьогодні експозиція представлена у трьох залах загальною площею 80 м2. Щоб потрапити у музей необхідно пройти під аркою, яка символізує ворота у «Храм Природи» і є копією природної арки гіпсового походження, що в урочищі Замок, поблизу с. Поділля. Ступивши у м’яко освітлену залу музею, ви опиняєтесь у царстві її величності – матінки-природи. Перед вами з діорам, вітрин і стендів постає Галицький національний природний парк в мініатюрі з своїми унікальними та типовими природними комплексами. Екскурсанти знайомлються з історією виникнення природно-заповідної справи краю та створення у 2004 році Галицького національного природного парку. Перша зала присвячена степам, які у Івано-Франківській області є рідкісними екосистемами, поширеними лише на її сході. Увагу привертає діорама урочища Камінь, що на околиці с. Межигірці, майстерно виконані опудала степових птахів і ссавців, фотографії та гербарії степових рослин. Тут же розміщена палеонтологічна й мінералогічна колекції. Діорама урочища «Помярки» презентує композицію з бурого ведмедя і лісового кота, котрі були здобуті наприкінці ХХ ст. Екскурсія переходить зі степової зали у ентомологічну галерею. Тут чотири великі вітрини з комахами. Перша - із різноманітними барвистими метеликами, а ще величезна колекція жуків. Особливою гордістю ентомологічної колекції є дибка степова, яку впіймали у 2008 році в урочищі Касова гора (околиці м. Бурштин) – вперше після того, як польські вчені бачили її там ще десь на початку ХХ століття! Наступною є зала водно-болотних екосистем. Тут відвідувачі музею знайомляться з багатою фауною та флорою другої за величиною в Україні річки Дністер, Бурштинського водосховища, риборозплідних ставків, багаточисельних стариць. Належне сприйняття викликає у відвідувачів діорама з видом на Дністер, велика колекція опудал водних і болотних птахів, а також їх гнізда з кладками яєць. Найбільшою родзинкою музею є відтворена у трьох діорамах лісова екосистема. Тут стоїть величезний старий дуб з багатьма дуплами – багатоповерхове помешкання лісових звірів: білок, сонь, куниць, кажанів; птахів: сов, дятлів; комах: диких бджіл, жуків. Юні натуралісти ще раз очевидячки переконуються у тому, що нічого зайвого у живій природі немає і про це треба пам’ятати. Одна із діорам відтворює літній ліс із косулями та борсуками, багаточисельним птаством, співом яких насолоджуються екскурсанти з вмонтованих гучномовців. Інша діорама з велетенським диким кабаном та малим підсвинком, птахами - зимняком, омелюхом, великим підсоколиком у всій красі розкриває зимовий пейзаж в урочищі Вербівці. Оглядаючи діораму, в якій відтворено лисицю з своїм виводком, відвідувачі музею мають можливість подискутувати про корисність чи шкідливість таких лісових звірів як лисиці, вовки, борсуки, куниці та ін. Особливістю музею є те, що декотрі, із представлених експонатів, були зібрані ще при житті графа Володимира Дідушицького - деяким з них уже по півтора століття! Музей "Природа Землі Галицької" розташований у зручному місці - на шляху туристичного маршруту "Крилос" (колишня столиця Галицько-Волинського князівства) - "Старостинський замок" - "Центр Галича" і приваблює як місцевих жителів, так і гостей міста. Він є потужною науковою базою для студентів вищих навчальних закладів природничого спрямування та учнів шкіл регіону. Відвідувачі музею мають можливість зрозуміти необхідність берегти природу, ощадливо використовувати її ресурси. Тут кожен відчуває, що старий підхід у ставленні до природи в намаганні якомога більше взяти від неї, веде до знищення неоцінимих природних багатств, що загрожує не тільки природі, а й самому існування людства. Вихід один – жити в гармонії з природою. Час роботи: щоденно 9-16 год. У вихідні та свята: 10-15 год Коротка характеристика з точки зору можливості відвідування людьми з особливими потребами: Поблизу музею є можливість припаркувати автомобіль. В рамках проекту до входу в музей було споруджено пандус, встановлено кнопку виклику, що робить його доступним для відвідування маломобільними групами туристів. Вхід до музею є достатнім для проїзду осіб на візку. Кімнати - просторі, пороги - відсутні.